Депутати планують легалізувати аферу на паспортах

У Верховній Раді розгортається афера всеукраїнського масштабу.

Про це інформує у своєму блозі для сайту “Українська правда” журналіст Наталя Соколенко.

Під гаслами євроінтеграції (цифрової революції, боротьби із злочинністю і тому подібне) відбувається спроба легалізації кримінальної схеми заробітку на виробництві “нового паспорта” (ID-картки).

Мова йде про спробу через законопроект N3224 узаконити паразитуючу структуру – державне підприємство “Документ”, діяльність якого вже протягом трьох років є протиправною. Це підприємство з кожного паспорту, що видається через офіси “Паспортний сервіс” незаконно отримує по 350 грн, а це сотні мільйонів гривень повз державний бюджет.

Легалізація відбувається через Комітет Верховної Ради з інформатизації (голова – Олександр Данченко із “Самопомочі”, оскільки профільний комітет із паспортів – Комітет із прав людини – відмовився благословляти цей законопроект, так само, як і Комітет у закордонних справах). Але Комітет Данченка погодив законопроект і він пройшов без урахування поправок, що видаляють кримінал із схеми видачі паспортів.

Що саме затвердив Комітет ВР з інформатизації:

1. Плата за паспорти залишиться непрозорою і залежною від монопольного суб’єкта господарювання. Так, громадяни і надалі сплачуватимуть кілька платежів, які визначатимуться Кабінетом Міністрів України та виробником паспортів (Поліграфкомбінат “Україна”).

Обидва положення – це ще й порушення Закону України “Про адміністративні послуги”, який:

а) забороняє роботу суб’єктів господарювання з адміністративними послугами (мається на увазі ДП “Документ”);

б) вимагає, щоб плата за кожну адмінпослугу була визначена у законі (а не Урядом) одним платежем.

2. Марнотратство сотень мільйонів гривень на розбудову інфраструктури для видачі цифрових паспортів-карток та органами влади, бізнесом, різними установами на “рідери” для зчитування нових паспортів.

Скільки часу забере створення інфраструктури – невідомо. У цьому немає вигоди для громадян, адже цифровий підпис поєднаний з паспортом, – вже далеко не найкраща технологія для електронних послуг. Для України було б достатньо просто безпечного “пластикового паспорта” або ж паралельно – двох типів документів (на вибір особи).

3. Неможливість децентралізації найнеобхідніших для людей адміністративних послуг та їх інтеграції у єдиних офісах (ЦНАП). 

Органи місцевого самоврядування не матимуть можливості ефективно реєструвати місце проживання, і виступати фронт-офісами для видачі паспортів, адже обладнання для роботи з новими паспортами у них відсутнє, а інформація про місце проживання не вписується на паспорті. ДМС відмовляється надавати вже придбане за державні кошти обладнання для центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). Тому громадяни змушені будуть для отримання паспорта та при зміні місця проживання – додатково відвідувати підрозділи ДМС та використовувати ще й довідку про місце проживання у різних відносинах.

Аби не допустити цього, експерти Реанімаційного пакету реформ та Центру політико-правових реформ розробили поправки. Без цих поправок “бізнес на паспортах” процвітатиме, а громадяни потерпатимуть від додаткових походів до чиновників, черг та поборів. Але Комітет ВР з інформатизації ці правки відхилив.

Законопроект можуть винести на голосування цього тижня. Експерти закликають депутатів бути чесними і не допустити легалізацію кримінальних схем під виглядом євроінтеграції, цифрової революції.

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone