IREX про свободу засобів масової інформації в Україні

Організація IREX завершила роботу над п’ятнадцятим, ювілейним звітом, в якому оцінюється, наскільки засоби масової інформації виконують роль четвертої гілки влади в двадцяти двох країнах світу, в тому числі і Україна.

Експерти дивляться на ряд показників, в тому числі стан свободи слова в країні, професіоналізм преси, плюралізм думок, існування структур, які підтримують повноцінну роботу незалежних ЗМІ та безпеку журналістів. Україна в цьому році трохи піднялася в рейтингу, втім певні виклики, які не дозволяють назвати її країною з повністю стійкими і незалежними ЗМІ, залишаються, говорить віце-президент IREX Александер Дардела.

Досягнення України в рейтингу свободи ЗМІ від IREX

Україна в цьому році зберегла статус кво, отримавши 2.04 бала, що позиціонує її в третю з чотирьох категорій «стійких» – трохи вище середини. Причому, каже Александер Дардела, найвищу оцінку «Повністю стійкі» не отримала жодна з держав, це скоріше прагнення, а не реальність, говорить експерт. З 2016 року в Україні сталася низка позитивних зрушень, підкреслює він.

Віце-президент IREX Александер Дардела каже, що «Одне з найбільших досягнень, це збільшення простору для вільних і незалежних ЗМІ, в тому сенсі, що держава відпустило контроль і відмовилося від цензури, до якої вдавався в минулому. У 2015 році Україна прийняла важливий закон про роздержавлення ЗМІ. Це означає, що держава визнає, що має віддати контроль над пресою. Також в цьому році відбулося ліквідація державного органу, який займався цензурою. Також позитивним є те, що журналісти намагаються донести до громадян України саме ті новини і саме ту інформацію, які турбують українців».

Виклики, з якими зіткнулися українські ЗМІ, експерти IREX поділяють на глобальні і місцеві, властиві тільки Україні і іншим країнам регіону: «Серед регіональних і глобальних тенденцій, я б відокремив навалу російської проплаченою пропаганди або навіть дезінформації, також як рух проти іноземних державних організацій, яке посилилося в країнах регіону – зокрема, в Росії, Таджикистані і країнах, де це не очікувалося, таких як Болгарія. Інша регіональна тенденція – це контроль над ЗМІ з боку власників, або структур, які використовують ці засоби масової інформації для просування власних інтересів або дуже наближені до державного порядку і урядової політики», – каже Дардела.

Найбільше занепокоєння у фахівців щодо ситуації з пресою в Україні викликає високий рівень насильства проти журналістів. Дардела зазначає, що «Україна залишається одним з найбільш небезпечних місць для працівників преси в світі. Вона не займає найнижчу сходинку, але в самому низу. І це дуже непокоїть».

Чи є зміни з 2015 року? «Ситуація дещо змінилася, але загальна тенденція погана. ЗМІ та НДО, які займаються дослідженнями в сфері преси, вказують на нездатність уряду протистояти насильству проти журналістів».

Що робити, прийняти найкращі закони? Встановити кращі процедури? «Це великий виклик і це не зміниться за один день. Для цього потрібна активна позиція з боку самих представників ЗМІ, громадянського суспільства України та самих громадян, які повинні вимагати від уряду змін. Якщо такої громадської вимоги не буде, уряд не буде реагувати».

«Також певну роль повинні зіграти європейські прагнення України. Україна має дуже важливі зобов’язання в рамках її інтеграції в ЄС. І на цьому шляху вона повинна продемонструвати позитивні зрушення».

Оцінюючи кожну країну, IREX використовує п’ять показників, першим з яких – це стан свободи слова. Запит на свободу слова в Україні після Майдану залишається на високому рівні, говорить експерт. Щодо другого показника – професіоналізму представників ЗМІ – Україна є над чим працювати. І пов’язано це з тим, що пресу продовжують контролювати олігархи, кажуть американські експерти.

Віце-президент IREX Александер Дардела каже: «Те, що існувало раніше – жорстка державна цензура – замінена ідеєю самоцензури. Журналісти, ЗМІ дуже прислухаються до бізнес-інтересів своїх власників і рекламодавців. Вони не стануть критикувати або якимось чином дратувати великих рекламодавців, які платять за контент і за рахунок яких існують ці ЗМІ. І такий тип цензури – самоцензура – посилюється».

Чи існує в Україні плюралізм новин? «В Україні багато джерел новин, сотні засобів масової інформації. Одні належать одному олігарху – інші – другому, якісь пов’язані з урядом або опозицією. Так що плюралізм, проте в цьому широкому спектрі, окремі його частини залежать від політичної партії, або від уряду, або від олігарха, що значно погіршує якість інформації».

І, очевидно, одним з найбільших викликів не тільки для України, але і регіону в цілому, залишається інформаційна війна, яку веде Росія. Відповідь, втім, каже Дардела – НЕ пропаганда, а надання якісного продукту широкого спектра і викриття брехні прокремлівської преси.

 

Джерело: EuroUA

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone