Ізовітова розкритикувала зміни до КПК щодо слідчих дій

Зміни до низки статтей Кримінального процесуального кодексу перетворять обшуки на тривалий процес, в якому громадянин може залишитися без допомоги адвоката. Зокрема, пропонується передбачити як виключення можливість проведення обшуків без ухвали слідчого судді.

Такої думки дотримується голова Ради адвокатів України, НААУ Лідія Ізовітова. Про це вона заявила під час позачергового засідання РАУ 22 липня.

Як повідомили в НААУ,  мова йде про законопроект №3719 “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань слідчих дій з метою забезпечення додаткових гарантій законності при їх проведенні” (проект включено до порядку денного ВР в лютому цього року – ред.).

«Ті, хто підтримує цей законопроект, у тому числі, такі є і серед адвокатів, є провідниками репресивних ідей, які зведуть нанівець всі здобутки незалежноїУкраїни щодо гарантування прав людини та її основоположних свобод. Навряд чи досвідчені адвокати не збагнули дійсних намірів прийняття даних змін. А отже, навмисно сприяють звуженню гарантій прав людини у кримінальному провадженні на законодавчому рівні», – сказала Л. Ізовітова. Вона також уточнила, що законопроект, поданий авторським колективом з 10 депутатів різних фракцій, є, щонайскоріше, ініціативою правоохоронних органів.

Голова РАУ також вважає, що під виглядом виключення повністю легалізуються так звані маски-шоу.

Також, на думку Л.Ізовітової, запропоновані зміни багато в чому прямо суперечать практиціЄвропейського суду з прав людини. Зокрема, пропонується, щоб судова ухвала містила індивідуальні та родові ознаки речей та майна, які необхідно відшукати. При цьому у практиці ЄСПЛ міститься вимога максимальної конкретизації таких переліків. “Використання категорії “родові ознаки речей” навпаки призведе до надмірного розширення дискреційних повноважень як суду, так і процесуальних опонентів. Такий підхід суперечитиме практиці ЄСПЛ”, – стверджує Л. Ізовітова.

Запропонована редакція ч. 1 ст. 236 КПК, на думку очільниці РАУ, створює формальні підстави, які унеможливлять надання правової допомоги під час проведення обшуку. Для цього достатньо “запросити” особу, якій належить житло чи інше володіння, де проводитиметься обшук, або особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться.

Не може бути підтримано і доповнення ст. 234 КПК частиною 6, говорить Л.Ізовітова. Так, авторами законопроекту пропонується у разі відмови у задоволенні клопотання про обшук прокурор, слідчий не має права повторно звертатися до слідчого судді з клопотанням про обшук, яке обґрунтовується тими же підставами, що й клопотання, у задоволенні якого суд уже відмовив, крім випадків відмови у задоволенні клопотання у зв’язку з недоведеністю підстав, передбачених пунктом 1 частини п’ятої цієї статті, що стало наслідком невідповідності клопотання вимогам, передбаченим пунктами 1-3 частини третьої цієї статті. Це, відзначає Л.Ізовітова, легалізує можливість слідчому/прокурору повторно звертатися про проведення обшуку, а слідчому судді – формальні підстави розглянути та задовольнити таке клопотання.

Великі можливості для порушень прав людини відкриває запропонована редакція статті 235: “Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право провести обшук житла (замість чинного «проникнути») чи іншого володіння особи лише один раз”. Тобто, коментує ці зміни голова РАУ, будуть мати місце тривалі обшуки з проникненням до житла чи іншого володіння невичерпну кількість разів.

З огляду на все Л.Ізовітова пропонує адвокатам звернутися персонально до авторів законопроекту і пояснити їм ризики прийняття таких змін до Кримінального процесуального кодексу.

Нагадаємо, законопроект №3719 передбачає наступне.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку. У разі необхідності слідчий чи прокурор зобов’язаний здійснити копіювання інформації, що міститься в таких системах чи терміналах.

Визначено особливості залучення спецпідрозділів правоохоронних органів до проведення слідчих дій. Зокрема, при проведенні обшуку на підприємстві, в установі, організації, ФОПа, у приміщеннях, що використовуються у господарській діяльності, спецпідрозділам забороняється використовувати маски для обличчя, балаклави, а також демонструвати зброю чи спецзасоби, крім виняткових випадків під час проведення обшуку у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Такі дії можуть здійснюватись виключно за безпосереднім дозволом слідчого судді, наданим в ухвалі. В разі необхідності, дозволу від слідчого судді може і не бути.

Слідчий суддя згідно з проектом відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що обшук є єдиним способом отримати відомості, які можуть міститися у відшукуваних речах і документах.

Слідчий або прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватись правовою допомогою адвоката. Слідчий чи прокурор зобов’язаний допустити такого адвоката до обшуку на будь-якій стадії його проведення.

 

Джерело: Закон і бізнес

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone