Хто насправді атестує поліцію?

Процес переатестації співробітників Національної поліції розпочався 5 листопада 2015 року. На даний момент майже завершена переатестація співробітників поліції Києва, Київської області і Центрального апарату МВС, Хмельницької, Волинської, Рівненської та Одеської областей.

На засіданні спільної колегії Міністерства внутрішніх справ і Міністерства юстиції України керівник Національної поліції Хатія Деканоїдзе заявила, що переатестацію співробітників Національної поліції планується закінчити до кінця липня 2016 року.

Однак, сам процес переатестації піддається критиці з боку як громадськості, так і співробітників поліції.

З метою оцінювання ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього і кваліфікаційного рівня на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності займаним посадам, а також перспектив їх службової кар’єри, керуючись ст. 57 Закону про Національну поліції і вимогами Інструкції про порядок проведення атестації поліцейських, затвердженої наказом МВС №1465 від 17.11.2015 року, в Національній поліції створюються центральні і апеляційні атестаційні комісії.

Однак, процедура і критерії відбору членів атестаційних комісій в названій Інструкції чітко не визначені, а також не виписана їх відповідальність, наприклад, за зневажливе ставлення до кандидатів або необгрунтовані звинувачення в корупційних злочинах. Згідно п. 4 Інструкції, до складу атестаційних комісій можуть бути включені кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та ЗМІ за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних сайтах МВС або органів поліції, а також при наявності їх згоди. Виходить, що до складу комісій може потрапити хто завгодно. Співробітники поліції скаржаться, що їх долю визначають особи, які не мають ніякого відношення до правоохоронних органів і не є професіоналами в даній сфері.

Інший момент – між членами комісії та наказом Міністерства освіти України може простежуватися конфлікт інтересів, адже членами комісії можуть бути ті ж учасники Майдану. Як між людьми, які були на Майдані, з одного боку, і співробітниками поліції, які протидіяли їм, з іншого боку, не виникне конфлікт інтересів?

Крім цього, на сайті Національної поліції в графі «Атестація: зворотний зв’язок з атестаційною комісією» є посилання, по якій громадяни можуть надати інформацію про неправомірну поведінку співробітників підрозділів поліції. Всі бажаючі можуть заповнити певну форму і подати інформацію про факти неправомірної поведінки співробітників на розгляд комісії.

Як відсіяти неправдиву інформацію? Адже на людину можуть просто звести наклеп, наприклад, у зв’язку з особистим конфліктом. З іншого боку, як зазначають члени комісії, їм не вистачає інформації про неправомірну поведінку співробітників поліції, оскільки часто саме інформація з відкритих джерел, в т.ч. від ЗМІ або громадськості, є вагомою при проходженні співбесіди тими, хто атестуються.

Але є і зворотна сторона медалі. Можливо, процедура відбору членів комісій, конфлікт інтересів і критерії оцінки дійсно не опрацьовані належним чином, однак немає сумнівів, що членам комісій доводиться нелегко. Адже на них покладається не тільки відповідальність за долі співробітників поліції, а також навантаження по розгляду і переробці всієї інформації, але і відповідальність за якість правоохоронної системи в майбутньому. При цьому діяльність членів атестаційних комісій піддається постійній критиці і корупційним ризикам. Приклад – нещодавнє затримання в.о. начальника Головного управління Нацполіції в Черкаській області та заступника директора інституту післядипломної освіти Національної академії внутрішніх справ, які намагалися надати неправомірну вигоду заступнику голови Національної поліції України за сприяння в проходженні атестації.

 

Автор: Яна Собко

Джерело: Судово-юридична газета

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone