Кошик для народу: 277 г хліба і 5 г сала

З 1 травня прожитковий мінімум в Україні збільшується на 69 грн.

Ось тепер заживемо!

Ось воно – «покращення»! Прожитковий мінімум додає трохи більше 5%, а разом з ним виростають мінімальні зарплати (до 1450 грн) і мінімальні пенсії (до 1130 грн). І це при тому, що в 2014-му соціальні норми взагалі не змінювалися, а в 2015-му зросли всього один раз.

Яценюк, звичайно, сідаючи в прем’єрське крісло, попереджав, що паски доведеться затягнути, але мало хто припускав, що настільки.

Згідно з недавнім опитуванням, проведеним кадровим порталом hh.ua, більш ніж половині наших співгромадян регулярно не вистачає грошей до наступної зарплати.

Підкреслюємо: йдеться про працюючих українців. Якщо ж брати населення країни в цілому, то різні дослідження показують, що за межею бідності живуть три чверті населення країни.

Це не дивно, якщо згадати, що раніше опитування того ж кадрового порталу показало: українці вважають, що їм для нормального життя потрібно заробляти не менше 20 тис. грн на місяць. Тим часом середня зарплата по країні складає трохи більше 4,5 тис. грн, а мінімальна – 1378 грн. І те, що з 1 травня вона зросла аж до 1450 грн, навряд чи вплине на ситуацію.

Не життя, а виживання

Закон «Про прожитковий мінімум» запевняє, що затверджених сум повинно вистачити і на їжу, і на одяг, і на книги, і на відпустку. Але експерти одностайні: мінімум потрібно індексувати, правда, грошей в бюджеті на це немає.

«Закладені при розрахунку прожиткового мінімуму продуктові норми були спочатку вкрай низькими», – говорить президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – «І, з огляду на обвал курсу, прожитковий мінімум треба було б збільшити мінімум удвічі. Від цього він, зрозуміло, не стане відповідати реальним потребам, але до них наблизиться».

З тим, що прожитковий мінімум потрібно індексувати, погоджується і директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. Правда, при цьому уточнює: чи не на рівень девальвації, а на рівень інфляції, адже навіть ціни на імпортні товари не зросли прямо пропорційно падінню курсу.

«Споживчий кошик, на підставі якого визначається прожитковий мінімум, вкрай обмежений і розрахований на фізіологічне виживання людей, – резюмує директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. – Так що ні про яке «задоволенні потреб» навіть на мінімальному рівні тут і не йдеться».

НЕпрожіточний мінімум

Якщо подивитися на офіційні дані Держкомстату, все виглядає не так вже сумно. За статистикою на суму нижчу за прожитковий мінімум в Україні живе десята частина населення. Забагато, звичайно, але все ж не така катастрофа, як три чверті за межею бідності! Чому ж така різниця в даних?

Справа в тому, що прожитковий мінімум в нашій країні занижений в рази не просто так. Адже саме за цим показником прийнято оцінювати рівень життя населення і визначати кількість «бідних» – тобто тих, чиї доходи не дотягують до мінімуму.

Очевидно, що з бідністю можна боротися двома способами: підвищувати добробут населення або знижувати прожитковий мінімум. І другий спосіб для нашого уряду виглядає набагато привабливіше.

Ось так і виходить, що середньостатистичний пенсіонер, який живе на 1,5 тис. грн на місяць і вибирає, що купити – пляшку молока або батон хліба – бачиться зі статистикою цілком заможним членом суспільства!

“Шведський стіл”

У різних країнах мінімальний «кошик» наповнюються по-різному.

Скажімо, в раціон шведських будинків входять мюслі, відварна лососина, сир, м’ясо, овочі та ще багато інших продуктів, які не сняться більшості українців.

У тамтешньому місячному меню, складеному на державному рівні, враховано все – і національні традиції (млинці, м’ясні тюфтельки), і маленькі радості (легке пиво), і рекомендації вчених (овочі і фрукти).

Німецька кошик визначається не урядом, а самими німцями. П’ять років добровольці по всій країні скрупульозно записують всі витрати, які потім обробляються і зводяться в державну статистику.

А, наприклад, в сучасному споживкошику американця «лежить» автомобіль. І це цілком виправдано, адже без авто він не зможе дістатися ні до роботи, ні до найближчого супермаркету! Логіка очевидна.

Зрозуміло, що ніяким лососем і, тим більше, автомобілем, у вітчизняній сіточці і не пахне. Там є найпростіші товари і послуги в настільки мізерних обсягах, що навіть суд визнав наш мінімум незаконним!

Нагадаємо, що у вересні 2015-го Окружний адміністративний суд Києва зобов’язав Кабмін провести експертизу набору продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг для встановлення справедливого прожиткового мінімуму, а також переглянути вміст наборів для різних соціально-демографічних груп населення.

Нова стара кошик

Треба сказати, що формально вимогу суду було виконано, однак на практиці зовсім нічого не змінилося. Переглянуті «нові» набори товарів і послуг до болю нагадують старі – зміни в список внесли настільки обережно, що не кожен помітить! Але ми дуже постаралися.

Отже, в «новому» продуктовому наборі замість 14 кіло яловичини і 2 кіло баранини тепер значиться 16 кілограмів яловичини. А, наприклад, замість 18 кг моркви і буряка зазначено, що їх заплановано точно порівну – по 9 кіло. Чи не бачите великої різниці? А ось чиновникам, які пропрацювали над продуктової кошиком, очевидно: поліпшення в повній мірі!

Правда, основу раціону українця, як і раніше, складають хліб і картопля, що не дивно: дешевше цих продуктів знайти щось важко.

Українець, який працює, може спожити 260 грамів картоплі в день, а хліба – 277 грамів. Причому добрати калорій за допомогою інших продуктів не вийде, адже їх дози мікроскопічні. 25 грамів ковбаси, 13 грамів вершкового масла, 9,5 грамів сиру і – ну, це повна наруга над стратегічним продуктом! – 5 грамів сала. Такі добові норми споживання продуктів в нашій країні дорослою працездатною людиною, на підставі яких і базується розрахунок прожиткового мінімуму. Пенсіонерам належить і того менше.

Меблі, посуд, постільна білизна тощо в старому переліку були прописані на сім’ю, а в новому – на людину, для чого колишні норми просто розділили на три. Скажімо, якщо згідно зі старими нормами належало 3 подушки на сім’ю на 15 років, то тепер передбачена 1 подушка на людину на ті ж 15 років.

Цікавий нюанс: згідно з офіційною статистикою, середній розмір української сім’ї становить не 3, а 2,58 людини. Тобто, навіть виходячи зі старих норм, кожному з нас покладається не 1, а 1,16 подушки на 15 років. Округливши 1,16 до 1, в масштабах країни «заощадили» ні багато, ні мало – 2320 подушок. Природно, по решті позицій – те ж саме …

Найбільші зміни торкнулися розділів, присвячених комуналці. Тут чиновники потрудилися на славу, прив’язавши норми споживання до нинішніх нормативів ЖКГ. Наприклад, тепер врахують, що споживачі платять за газ в багатоквартирних будинках виходячи з норми 6 кубів на місяць. Притому, що раніше ця норма складала 31,36 куба на сім’ю, тобто більше 12 кубів на людину. Очевидно, що такі маніпуляції на папері призводять до зменшення впливу зростання тарифів на загальну вартість кошика. Якщо «покращення» продовжаться такими темпами, цілком може виявитися, що прожитковий мінімум в Україні прийшов час не збільшувати, а зменшувати!

 

Автор: Марина Павленко

Джерело: видання МИР

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone