Лист до керівництва ЄС та Ради Європи

Logo

Міжфракційне депутатське об’єднання
«На захист порушених конституційних прав громадян
та проти політичних репресій
                    «ЗАБОРОНЕНО ЗАБОРОНЯТИ»                     

Дональду Туску,
Голові Європейської ради

Жан-Клоду Юнкеру,
Голові Європейської Комісії

Мартіну Шульцу,
Голові Європейського Парламенту

Торбйорну Ягланду,
Генеральному секретарю Ради Європи

Даніелю Мітову,
Голові Комітету міністрів Ради Європи

Анні Брассер,
Голові Парламентської асамблеї Ради Європи

Жан-Клоду Фрекону,
Голові Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи

Гвідо Раймонді,
Голові Європейського суду з прав людини Ради Європи

Нілса Муйжніексу,
Комісару з прав людини Ради Європи

Володимиру Рістовскі,
Послові, представнику генерального секретаря Ради Європи
з координації програм співробітництва і главі офісу Ради Європи в Україні

Звертаємося до Вас з актуальною і терміновою інформацією з питань інтерпретації зобов’язань України перед Європейським Союзом, а також вимог ЄС до України в частині формування законодавства щодо боротьби з корупцією.

До кінця 2015 року в Україні в порушення нормативних та інших документів, що використовуються Європейським Союзом для оцінки трактування і практики застосування законодавства з прав людини, були створені умови для легітимізації звуження Конституційних прав українських громадян. Це стало можливим завдяки відстороненої позиції дипломатів Представництва Європейського Союзу в Україні, яку вони зайняли щодо дотримання прав людини в Україні, прав опозиції, щодо відповідності прийнятих Верховною Радою України законів європейській практиці і європейського розуміння прав і свобод людини, викладених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цьому також сприяла відсутність публічної позиції представників Європейського Союзу в Україні у відповідь на відкриті звернення опозиції щодо фактів позасудової дискримінації, в т.ч. обмеження конституційних прав депутатів ВРУ, що не входять в правлячу коаліцію (Додаток 1).

Розробка, лобіювання та прийняття низки законопроектів – «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні», «Про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні», «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рекомендацій Європейського Союзу з виконання Україною плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно уточнення підслідності органів досудового розслідування», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реалізації рекомендації, наданої в рамках виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, стосовно забезпечення функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» – супроводжувалися публічними деклараціями Міністерства юстиції про те, що цей процес є безумовною вимогою ЄС для лібералізації безвізового режиму, причому саме в запропонованому обсязі і змісті законів, без права внесення правок депутатами ВРУ.

Всі вищеперелічені акти, згідно з висновками співробітників науково-експертного та юридичного управління ВРУ, несуть загрозу законам і Конституцією України, які охороняють права людини (Додатки 4-16).

16 жовтня 2015 року спікер парламенту Володимир Гройсман у присутності Голови Представництва ЄС в Україні Яна Томбінського провів нараду керівників Комітетів і фракцій ВР. У ході цієї наради практично всі представники фракцій висловили зауваження до змісту законопроектів. На жаль, ці зауваження залишилися без уваги і реакції Представництва ЄС в Україні (Додаток 18).

Частина з вищеперелічених проектів законів була прийнята Верховною Радою практично без змін, знову ж таки з посиланням на «вимоги ЄС», за мовчазної згоди Представництва ЄС в Україні. 30 грудня 2015 року 48 народних депутатів направили до Конституційного суду конституційне подання про відповідність Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про Запобігання Корупції» і Кримінального кодексу України (Додаток 2).

24 грудня 2015 року при прийнятті Державного бюджету України на 2016 рік в перехідних положеннях було відкладено введення електронного декларування до 2017 року. На думку народних депутатів, встановлені вищезгаданим законом зміст і порядок публічного доступу до декларації про доходи, витрати та майно, що містила б особисті дані, суперечили правам людини і Конституції.

Виходячи з аналізу Закону України «Про Запобігання Корупції» (Додаток 3), сам зміст електронної декларації суперечить європейським принципам збору персональних даних. Декларація містить дані про майно декларованого і членів його сім’ї, що безпосередньо не пов’язано з її завданням – боротьбою з корупцією. Як зазначено в Рекомендації № R (87) 15 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам по регулюванню використання персональних даних в роботі поліції (1987 р), необхідними умовами є впровадження системи класифікації даних під час їх зберігання, а також використання цих даних виключно в цілях, заявлених у процесі збору. Зрозуміло, дані з поліцейських файлів можуть бути передані іншим органам та установам. Але забезпечити легітимність передачі даних може тільки процедура санкціонування, в ході якої уповноважений орган перевіряє доцільність та законність такої передачі. На жаль, в Україні така процедура на даний момент однозначно відсутня, а відкритий доступ до зібраних даних робить її і зовсім безглуздою.

Таким чином,

  • при відсутності на практиці реальних гарантій захисту конституційних прав громадян України, у тому числі людей, які думають інакше, ніж чинна влада,
  • при відсутності гарантованої свободи думок та ідеологій,
  • при відсутності прав і гарантій для партій, фракцій, груп Парламенту, що не входять в правлячу коаліцію,
  • за відсутності закону про опозицію,
  • при наявності провладних воєнізованих формувань, які використовуються в політичній боротьбі і контролюються правоохоронними органами і спецслужбами, у тому числі, для ведення боротьби і надання тиску на політичних опонентів,

саме комплекс законодавчих ініціатив (проекти законів України 2540а, 2541а, 2542а, 3040, 3041), а також Закон України 1700-VI «Про Запобігання Корупції», представляють серйозні загрози для реальної демократії в Україні, а не тієї фуршетно-банерної, якою прикриваються обрані «евроактівісти», і під гаслами якої ведуть фасадну боротьбу з корупцією.

Хотіли б ще раз підтвердити, що імплементація європейських принципів демократії та прав людини в реальне повсякденне життя громадян України є вкрай важливим. Велика частина населення України поділяє європейські християнські цінності і прагне до активної співпраці з країнами ЄС. Разом з цим, описане вище «квазі-демократичне» – а в окремих випадках і «грантово-комерційне» – законодавство, прийняте при мовчазних кивках дипломатів, що представляють ЄС в Україні, на жаль, завдає серйозної шкоди відносинам між Європейським Союзом та Україною і, більше того, наносять практичну шкоду правам людини в Україні, які охороняються Конституцією та Міжнародними законами.

Внесок Представництва ЄС в Україні в часткове врегулювання збройного конфлікту на Сході України заслуговує високої оцінки. У той же час, хотіли б звернути увагу, що публічні акти Верховної Ради, Уряду України та Національного Банку України, які стосуються обмеження прав переміщених осіб, громадян України, які проживають в зоні АТО та громадян України, які проживають в анексованому Криму, залишаються без уваги і поза ефективною, публічною і конструктивною діяльностю дипломатичного Представництва ЄС в Україні.

Ще раз прошу звернути увагу на Ст. 46 чинного Закону України «Про запобігання корупції» (Додаток 19), де визначено перелік відомостей, які держслужбовець повинен вказати у своїй декларації, і які надалі будуть доступні у вільному доступі в інтернеті. Навряд чи подібний підхід і обсяг інформації відповідає європейському розумінню громадянських свобод і прав людини.

Ми сподіваємося на подальшу конструктивну та змістовну роботу з інститутами об’єднаної Європи в напрямку ефективного зближення законодавства та нормативних актів з питань захисту прав людини і громадянина. Ми щиро віримо в майбутню демократичну Європу, в якій гідним чином представлено місце України як рівноправного економічного і політичного партнера.

Актуальна інформація щодо аналізу аспектів дотримання прав людини і громадянина в Україні представлена ​​на офіційній платформі Міжфракційного депутатського об’єднання «На захист порушених конституційних прав громадян та проти політичних репресій «Заборонено забороняти» за посиланням http://ftf.org.ua.

До листа також прикладаємо всі згадані документи:

  1. Копія листа Верховному представнику Європейського Союзу із питань закордонних справ і політики безпеки Федеріці Могеріні від двох фракцій українського парламенту.
  2. Конституційне подання щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального Кодексу України.
  3. Аналіз міжнародного та українського права про протидію корупції, а також зв’язки між введенням електронних декларацій, для осіб, уповноважених на виконання державних функцій, з виконанням Україною вимог для отримання безвізового статусу з Європейським Союзом.
  4. Висновок Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні» (реєстр. № 2541а).
  5. Висновок Головного науково-експертного управлінняАпарату Верховної Ради України на проект Закону України “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні” (реєстр. № 2540а).
  6. Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на проект Закону України “Про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні” (реєстр. № 2541а).
  7. Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реалізації рекомендації, наданої в рамках виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, стосовно забезпечення функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (реєстр. № 3041).
  8. Зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України до проекту Закону України “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні” (реєстр.№2540а).
  9. Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на проект Закону України “Про запобігання корупції” (реєстр. №5113).
  10. Зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України до проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України  щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків» (реєстр. № 2541а).
  11. Висновок Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні» (реєстр. № 2540а).
  12. Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реалізації рекомендації, наданої в рамках виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, стосовно забезпечення функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (реєстр. № 3041).
  13. Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на проект Закону України “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рекомендацій Європейського Союзу з виконання Україною плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно уточнення підслідності органів досудового розслідування” (реєстр. № 2542а).
  14. Висновок Головного науково-експертного управління Апарату верховної Ради України на проект Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами,одержаними від корупційних та інших злочинів» (реєстр. № 3040).
  15. Зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України до проекту Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (реєстр. № 3040).
  16. Зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України до проекту Закону України «Про запобігання корупції» (реєстр. № 5113).
  17. Копія листа Голові Представництва, Послу Європейського Союзу в Україні пану Яну Томбіньські.
  18. Витяг зі стенограми робочої наради з питань підготовки законопроектів, спрямованих на виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України 16 жовтня 2015 року.
  19. Стаття 46. «Інформація, що зазначається в декларації» Закону України “Про запобігання корупції».

 

З повагою,
глава Міжфракційного
депутатського об’єднання «На захист
порушених конституційних прав
громадян та проти політичних
репресій «Заборонено забороняти»
А. Л. Деркач

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone