Лист Крістосу Джакомопулосу

Logo

Міжфракційне депутатське об’єднання
«На захист порушених конституційних прав громадян
та проти політичних репресій
                    «ЗАБОРОНЕНО ЗАБОРОНЯТИ»                     

Голові директорату з прав людини Ради Європи,
спеціальному раднику Генерального секретаря Ради Європи по Україні

Шановний пане Посол!

Від імені Міжфракційного депутатського об’єднання «На захист порушених конституційних прав громадян та проти політичних репресій «Заборонено забороняти» висловлюю Вам свою повагу.

Члени нашого об’єднання високо цінують Вашу активну участь у реформуванні України, а також дотриманні прав людини та верховенства права в нашій країні. Зокрема, в сфері проведення люстрації. Ми підтримуємо Вашу позицію, яка викладена в інтерв’ю для видання «Європейська правда» від 9 листопада 2015 року, в частині, що рішення про люстрацію має бути індивідуальним, воно повинно виключати політичне переслідування, а ґрунтуватися на доказах некомпетентності або негідної поведінки та давати можливість судового оскарження люстрації.

Інформуємо, що наразі відбувається систематичний тиск на судову гілку влади. Зокрема маю Вам повідомити про факти тиску на суддів Конституційного Суду України під час розгляду ними справи за конституційними поданнями Верховного Суду України та 47 народних депутатів України щодо відповідальності Конституції України (конституційності) окремих частин Закону України «Про очищення влади» (люстрацію).

Відповідно до аналізу міжфракційного об’єднання «Заборонено забороняти», а також відповіді Конституційного Суду України на запит міжфракційного об’єднання (Додаток 1), тиск здійснювався систематично та цілеспрямовано, починаючи з самого початку розгляду подань навесні 2015 року.

Зокрема, до конкретних прикладів можна віднести:

  • Прийняття Верховною Радою України постанови «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді» №775-VII та наявність в цій постанові прямої вказівки Генеральній прокуратурі України «порушити кримінальне провадження по факту прийняття рішення КС №20-рп/2010 і притягти усіх винних осіб до відповідальності» (видання «Закон і бізнес», 18.04-24.04.2015);
  • Неодноразова організація та проведення масових акцій (зокрема, під стінами Конституційного Суду України під час розгляду питання конституційності Закону України «Про очищення влади») (квітень 2015 року, травень 2016 року, червень 2016 року) (хроніка розгляду Закону України «Про очищення влади» в Конституційному Суді України від «Громадського люстраційного комітету»; заява «Громадського люстраційного комітету, 2.06.2016); 9.06.2016, видання «Голос України», 17.04.2015; 5 телеканал, 16.04.2015; телеканал «112», 10.06.2016). Періодично організатори масових акцій робили заяви про можливий «силовий» сценарій розвитку подій у відношенні суддів Конституційного Суду України (народний депутат Семен Семенченко) (видання RiaFan 04.2015);
  • Постійні погрози про відкриття проти суддів Конституційного Суду України кримінальних проваджень (інформаційне агентство «Укрінформ», 14.04.2015; видання «Конфликты и закон», 9.04.2015);
  • Публікація у засобах масової інформації нібито попереднього рішення суддів Конституційного Суду України щодо конституційності Закону України «Про очищення влади» (інформаційне агентство РБК-Україна, 09.06.2016).

Крім іншого, впродовж останніх двох років на адресу Конституційного Суду України неодноразово звучали численні публічні звинувачення в заангажованості, корупційності та непрофесіоналізмі від народних депутатів України (зокрема спікера Андрія Парубія (інформаційне агентство «УНН», 10.06. 2016) та рядових парламентарів, зокрема Єгора Соболева (інтерв’ю виданню «Новое время», 11.06.2016), представників виконавчої влади (колишнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка (інформаційне агентство «РБК-Україна», 15.04.2015, інформаційне агентство «Українські новини», 15.04.2015), (міністра юстиції Павла Петренка («Юридичний вісник України», 18-24.04.2015; видання «Гордон», 15.04.2015), першого заступника міністра юстиції Наталії Севостьянова (24 канал, 12.06.2016) та директора департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяни Козаченко (заява «Громадського люстраційного комітету», 10.06.2016), а також так званих експертів. Ці заяви активно були розтиражовані у засобах масової інформації без висвітлення позиції Конституційного Суду України. Зокрема, можна зустріти заяви про:

  1. Намагання суддями Конституційного Суду України узурпувати владу (видання «Закон і бізнес», 18.04-24.04.2015);
  2. Змові суддів Конституційного Суду України з метою зміни конституційного устрою (заява «Громадського люстраційного комітету» від 1.06.2016, видання «Закон і бізнес», 18.04-24.04.2015);
  3. Необхідності ліквідації Конституційного Суду України, як такого (видання «Закон і бізнес», 18.04-24.04.2015);
  4. Необхідності часткової або повної зміни складу Конституційного Суду України (заява «Громадського люстраційного комітету» від 2.06.2016, видання «Закон і бізнес», 18.04-24.04.2015);
  5. Винесення Конституційний Судом України завідомо неправосудного рішення (видання «Закон і бізнес», 18.04-24.04.2015);
  6. Низької кваліфікації суддів Конституційного Суду України (колишній голова СБУ Валентин Наливайченко) (видання iPress, 15.06.2016);
  7. Вимоги до частини суддів Конституційного Суду України тиснути на своїх колег (народні депутати України Леонід Ємець та Єгор Соболев) (видання «Українська правда», 9.06.2016);
  8. Вимоги до суддів Конституційного Суду України піти у відставку (голова фракції «Народний фронт» у Верховній Раді України Максим Бурбак, (видання «Українська правда» 13.06.2016), народний депутат Єгор Соболев (інформаційне агентство «Укрінформ», 14.04.2015);
  9. Необхідність Закону України «Про очищення влади» для того, щоб уникнути «ексцесів постреволюційного характеру» (Генеральний прокурор Юрій Луценко) (інформаційне агентство «Укрінформ», 11.06.2016);
  10. Відповідно до рішення щодо конституційності Закону України «Про очищення влади» залежить майбутня кар’єра суддів Конституційного Суду України (Генеральний прокурор Юрій Луценко) (інформаційне агентство «Українські новини», 10.06.2016);
  11. Прямі заяви про те, що судді Конституційного Суду України не мають право ставити Закон України «Про очищення влади» під сумнів (Голова Верховної Ради України Андрій Парубій (інформаційне агентство «Ліга» 13.06.2016); Генеральний прокурор Юрій Луценко (інформаційне агентство «РБК-Україна», 10.06.2016).

Можна стверджувати, що такі заяви чинили безпосередній тиск на суддів Конституційного Суду України, а також наносили шкоду їхній особистій та професійній репутації.

Впродовж останніх двох років паралельно з заявами нардепів, представників влади та так званого експертного середовища, на адресу суддів Конституційного Суду України надходили прямі погрози від громадських активістів та радикально налаштованих громадян, суть яких зводилась до того, що судді КСУ мають бути «люстровані» за допомогою радикальних методів – «сміттєвих баків» або методів «лінча» (видання «Закон і бізнес», 18.04-24.04.2015).

Так звані громадські активісти впродовж останніх двох років також зверталися до представників Генеральної прокуратури, правоохоронних органів та вищого керівництва держави з вимогою притягнути суддів Конституційного Суду України до кримінальної відповідальності, ґрунтуючись на надуманих аргументах.

Як керівник Міжфракційного депутатського об’єднання, я провів зустріч із суддями Конституційного Суду з питань вищенаведених випадків, протягом якої було оприлюднено звернення на ім’я Президента та правоохоронних органів щодо фізичного захисту суддів на період розгляду справи за конституційними поданнями та інформування щодо відповідальності за бездіяльність (Додаток 2).

Пане Крістос, подібна ситуація заперечує європейські цінності, верховенство права та законність. Судді Конституційного Суду України піддаються жорсткому тиску, що не може не впливати на їхні рішення, професійну та особисту репутацію. Звертаємо Вашу увагу на відсутність позиції з цього питання у представників Європейської Комісії в Україні та звертаємось до Вас із проханням приділити увагу до цієї проблеми.

 

До листа додається:

  1. Звернення Голови Конституційного Суду Ю. В. Бауліна на ім’я народного депутата А. Л. Деркача.
  2. Звернення до Генерального Прокурора та міністра внутрішніх справ.

 

З повагою,
Народний депутат України,
Голова Міжфракційного депутатського
об’єднання «На захист порушених
конституційних прав громадян та проти
політичних репресій «Заборонено забороняти»

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone