Люстраційна визначеність

Конституційний Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для прийняття рішення у справі щодо закону «Про очищення влади». За прогнозами експертів, вердикт «конституційників» не стане несподіванкою для можновладців. Адже останні самі визнають: у «люстраційному акті» є чимало огріхів. Проте вносити зміни до документа жоден із суб’єктів законодавчої ініціативи не квапиться, чим наперед визначає, якою буде доля люстрації, та мимохіть ставить під удар КС.

Напередодні були заяви

22 березня «конституційники» продовжили розгляд справи, порушеної за двома поданнями Верховного Суду та одним — 47 народних депутатів, щодо відповідності Основному Закону окремих положень «очисного акта». Нагадаємо: 1 квітня ці 3 звернення були об’єднані в одне провадження. Останнє засідання в «люстраційній справі» відбулося ще 5 місяців тому.

За цей час політики та журналісти зрідка зверталися до теми очищення. Та напередодні березневого зібрання «конституційників» ситуація кардинально змінилася: в мас-медіа, на сторінках можновладців у Фейсбуку, з’явилося багато «люстраційної інформації».

Так, на одному з телеканалів показали інтерв’ю президента Венеціанської комісії Джанні Букіккіо. Він, зокрема, зауважив: до закону «Про очищення влади» потрібно внести деякі поправки. Так, у документі має зазначатися, що «вина особи повинна бути доведена, а не встановлюватися тільки на основі приналежності до певної категорії державних службовців». «Міністр юстиції погодився надіслати новий варіант закону з поправками Венеціанської комісії, але дотепер ми нічого не отримали», — зазначив очільник ВК.

Водночас на сторінці народного депутата Леоніда Ємця в соцмережі з’явилося викривальне повідомлення: Комітет ВР з питань правової політики та правосуддя «налаштований сприяти скасуванню закону про люстрацію». Так, наприкінці січня парламентський підрозділ вирішив розглянути кілька проектів законів, які стосувалися внесення змін до «очисного акта», без обговорення. Автором одного з документів, який комітет відправив на доопрацювання, був Л.Ємець. «Сьогодні парламент позбавлено можливості прийняти зміни до закону «Про очищення влади». Тим самим штучно створено підстави для КС стверджувати, що у ВР відсутній законопроект на виконання вимог Венеціанської комісії. Таємний розгляд без обговорення натякає, що існує змова з метою скасування люстрації», — припустив у своєму дописі народний обранець.

Дивує те, що «змову» парламентар виявив тільки 18 березня, хоча комітет прийняв рішення ще 27 січня. Протокол, стенограма та рішення цього засідання відразу ж з’явилися на веб-сайті структурного підрозділу ВР. Аби уникнути звинувачень у тому, що в парламенті немає проекту змін до «люстраційного акта», Л.Ємець уніс уже доопрацьований документ. Він датується 18 березням.

Демарш люстраторів

У день засідання без політичних заяв та мітингів теж не обійшлося. Під стінами КС зібралося з десяток активістів-люстраторів з кількома плакатами. Хоча дехто анонсував «масштабну акцію». Водночас своєрідний протест влаштували представники ВР та Кабінету Міністрів у залі засідань. Вони заявили клопотання про відвід 6 «конституційників». Мовляв, вони не мають права розглядати «люстраційну справу» через конфлікт інтересів (бо свого часу приймали рішення щодо конституційної реформи-2004).

«Конституційники» радилися понад годину. «Суддя КС не може брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень, виконувати інші повноваження у питаннях, щодо яких у нього наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів… Відвід має бути вмотивованим і поданим до початку розгляду питання у формі письмової заяви на адресу КС. У письмових клопотаннях Єгора Соболєва (нардеп. — Прим. ред.), Леоніда Ємця, Тетяни Козаченко (директор департаменту з питань люстрації Мін’юсту. — Прим. ред.) про відвід суддів КС не наведено мотивів, передбачених ст.191 закону «Про Конституційний Суд України», що є підставою для відмови у задоволенні письмових клопотань», — зачитав очільник установи Юрій Баулін.

Навіть не дослухавши вердикт до кінця, народні обранці та представниця Уряду демонстративно залишили залу. Суд продовжив розгляд справи без них.

Запитання — відповіді

Слово надали представнику Президента Ростиславові Михеєнку, який не приховував: «люстраційний документ» потрібно ще доопрацьовувати. «Закон може бути вдосконалений з урахуванням практики його застосування та рекомендацій Венеціанської комісії. Вочевидь ідеться про вдосконалення законодавчим шляхом. Президент сподівається, що таким чином удасться подолати ті негативні моменти, на які звернула увагу ВК», — наголосив Р.Михеєнко.

Тоді суддя КС Віктор Кривенко поцікавився в нього: «З урахуванням висновку Венеціанської комісії закон, який існує, без унесених змін відповідає Конституції чи ні?». «Президент уважає, що в законі є проблемні моменти, які мають бути усунуті законодавцем», — лаконічно відповів представник глави держави. «Ви говорите про законодавчий процес. Я запитую: відповідає Конституції чи ні?» — продовжив «допит» В.Кривенко. «Прямої, очевидної невідповідності Конституції не вбачається», — наголосив Р.Михеєнко.

Запитання до останнього були й у нардепа Юрія Мірошниченка (представник 47 парламентарів, які звернулися з поданням до КС). «Вина кожної особи, що підпадає під люстрацію, не може визначатися на підставі лише приналежності до категорії держслужбовців, — процитував парламентар висновок європейського органу і додав: — Поділяєте таку позицію Венеціанської комісії?». «Це записано у висновку Венеціанської комісії?» — уточнив Р.Михеєнко. «Я ж озвучую витяги з нього», — відповів Ю.Мірошниченко. «Це записано у висновку. Підтверджую, що там є таке положення», — своєрідно прокоментував «президентський посланець».

Парламентар не втрачав цікавості до доповідача. «Чи вважаєте, що КС у своїх рішеннях має виходити з намірів суб’єкта законодавчої ініціативи змінити законодавство? Чи все ж таки він має оцінювати на предмет конституційності чинні норми закону?» — запитав Ю.Мірошниченко, нагадавши: окремі представники ВР просили відкласти розгляд «люстраційної справи» у зв’язку з тим, що в парламенті зареєстровані проекти для виправлення положень «очисного закону».

«Повноваження КС визначені Конституцією та законом. Очевидно, КС має керуватися ст.150 Конституції та нормами закону. Ви їх знаєте, я їх знаю», — такою була відповідь Р.Михеєнка.

Експерти зізнаються: найбільше їх дивує те, що за 1,5 року ні Мін’юст, який обіцяв «венеціанцям» позбутися всіх вад у процедурі очищення, ні Президент, котрий ще під час підписання «люстраційного закону» згадував про його недоліки, не внесли до парламенту жодного законопроекту, аби виправити ситуацію. ВР теж не квапилася з коригуванням закону «Про очищення влади», хоча нардепи зареєстрували не один акт, який міг би вирішити складні питання. При цьому всі ці суб’єкти законодавчої ініціативи визнають недосконалість «люстраційного закону», усвідомлюють наслідки реалізації його кострубатих положень. Але не діють.

Загалом, на думку фахівців, розгляд справи у КС дещо прояснив ситуацію: очевидно, жоден зі згаданих органів не хоче вносити змін до закону, а перекладає відповідальність на плечі «конституційників». Саме це дає підстави припустити: вердикт КС не буде несподіванкою для влади, адже фактично вона сама, не внісши змін до закону «Про очищення влади», визначила, яким буде це рішення. Разом з тим тільки після появи останнього стане зрозуміло: погодяться люстратори на певні обмеження кола осіб, яких може стосуватися очищення та заборона займати відповідні посади, чи підуть у контрнаступ. Адже у ВР уже зареєстрований законопроект щодо внесення змін до «люстраційного документа», яким пропонується провести «обряд очищення» і суддів КС.

Пряма мова

АРКАДІЙ БУЩЕНКОвиконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини:

— До дуже обмеженого кола осіб може застосовуватися так звана автоматична люстрація. Йдеться про осіб, які у конкретний період займали певні посади й не викликають довіру в суспільства, що може заважати ефективній діяльності держави. До інших осіб, які не входять до цього вузького кола, має застосовуватися індивідуальна відповідальність. Тобто мають розглядатися їхні вчинки, дії, рішення. Без належної процедури встановлення індивідуальної відповідальності звільнення таких осіб з посад автоматично буде порушенням Конституції.

ВАДИМ ДЕМЧЕНКОначальник правового управління Вищого адміністративного суду:

— Виходячи з конституційних принципів щодо незмінюваності та незалежності суддів, основний зміст яких полягає в тому, що судді призначаються і припиняють свої повноваження лише у випадках, передбачених Конституцією та законом «Про судоустрій і статус суддів», порядок проведення люстраційних заходів не повинен мати дискримінаційного та карального характеру. Водночас, зважаючи на критерії, за якими має відбуватися люстрація, основна її мета полягає в проведенні фактично репресій щодо значної кількості суддів, у тому числі й щодо тих, які не скоїли будь-яких злочинних чи протиправних дій. Це не відповідає задекларованій меті люстрації, зокрема відновленню довіри до судової влади.

 

Джерело: Закон і бізнес

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone