На сторожі свободи слова стоять правозахисники, а не журналісти

На сторожі свободи слова більше стоять правозахисники, аніж журналісти.

Про це у Києві 6 липня на міжнародній конференції “Права людини в Україні: точка відліку” заявила голова правління Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

Соціологи поставили професійним групам два запитання, чи вважають вони, що в деяких випадках потрібна певна цензура? та чи можна обмежити свободу слова з міркувань моралі.

16% правозахисників, 29% журналістів та 58,3% суддів допускають необхідність обмеженної цензури. А 10,7% правозахисників, 31% журналістів та 55,6% суддів переконані, що свободу слова можна обмежувати з міркувань моралі.

інфографіка 2

Голова правління Громадського радіо Андрій Куликов називає тривожними цифри опитування.

“Але тривожним також є те, що в нас досі не існує узгодженого поняття цензури, яке б сприймалося більшістю не тільки журналістської гільдії, але і суспільства. Крім того, у нас плутають (іноді навмисно) редакційну політику, цензуру і самоцензуру. Часто таврують як схильних до самоцензури журналістів, які просто ретельніше перевіряють факти і обставини. Але за закликами до обмеження свободи слова з огляду на війну або з міркувань моралі приховується спроба відволікти і журналістську спільноту, і аудиторію від деяких тем, які не вигідні тим, хто при владі”, – зауважує радіожурналіст Андрій Куликов.

Фонд “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва та фірма “Юкрейніан соціолоджі сервіс” опитав, зокрема, 180 суддів, 206 поліцейських, 100 журналістів та 103 правозахисників. Опитування професійних груп репрезентують тенденції та оцінки представників цих цільових груп. Опитування відбулось в рамках соціологічного дослідження “Права людини в Україні” на замовлення Програми розвитку ООН в Україні у співпраці із ГО “Центр інформації про права людини” і Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone