Науковий радник Barristers проаналізувала ефективність Кримінального процесуального кодексу

КПК все ще має достатньо недоопрацьованих моментів. Зокрема, немає ефективного механізму щодо угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Розповідає “Закон і Бізнес”.

У збірці тез доповідей IX міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, присвяченої пам’яті Олега Литвака (25 листопада 2019 року), «Протидія злочинності: теорія та практика» опубліковано тези доповіді адвоката, наукового радника АО «Barristers», д.ю.н., доцента Ірини Гловюк на тему: «Потерпілий у кримінальному провадженні на підставі угоди про визнання винуватості».

На думку І.Гловюк, практика участі потерпілих у кримінальних провадженнях на підставі угод, що було введено у КПК законом «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження» від 16.03.2017, показала деякі недоліки нормативної регламентації інституту угод у кримінальному провадженні у цій частині.

Зазначені положення КПК не дають відповіді на запитання: потерпілий дає згоду на факт укладення угоди про визнання винуватості чи погоджується з формулюванням підозри або обвинувачення та його правовою кваліфікацією, узгодженим покаранням? Також не зрозуміло, якими будуть правові наслідки заяви потерпілого у судовому засіданні, що він не згоден з угодою про визнання винуватості, адже зміни до чч.4 та 7 КПК щодо встановлення та врахування у судовому засіданні волевиявлення потерпілого не внесені.

Автор відзначила, що КПК потребує внесення змін та доповнень у частині уточнення ролі потерпілого у кримінальному провадженні на підставі угоди про визнання винуватості задля повного нормативного забезпечення його прав та законних інтересів.

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone