Названі головні завдання нових процесуальних кодексів

Одна з основних новацій нового процесуального законодавства — зміна принципу підсудності від суб’єктного до об’єктного. Однак деякі судді не згодні, що всі проблеми підсудності можна вирішити на законодавчому рівні.

Як повідомляє кореспондент видання «Закон і Бізнес», про це сьогодні йшла мова під час конференція «Реформа процесуального законодавства: ефективне судочинство чи нові виклики?» за участі представників влади, експертів Ради Європи, адвокатів та суддів.

Секретар пленуму ВСС Дмитро Луспеник відзначив, що сьогодні спірні питання щодо підсудності не достатньо врегульовані на законодавчому рівні.  А врегулювання цього питання тільки судовою практикою недостатньо, оскільки все одно лишаються проблеми щодо підсудності земельних спорів, конкуренційних, корпоративних або спорів з АМКУ.

В свою чергу заступник голови ВАС Михайло Смокович вважає, що на законодавчому рівні це питання вирішити неможливо. Тому в кодексах треба чітко визначити принципи підсудності, що далі має бути врегульовано судовою практикою. Тож важлива роль надається новому органу — Великій Палаті Верховного Суду, яка відповідно до процесуальних змін вирішує питання підсудності, якщо інакше вирішити проблему неможливо.

Як зазначив заступник голови АП, координатор Ради з питань судової реформи Олексій Філатов, важлива мета судової реформи — забезпечення ефективного захисту особи що звернулась до суду.

Він уточнив, що суд має не просто формально розглядати справи відповідно до закону, але й  забезпечувати ефективний захист особи. Тобто, коли у суду є дискреція, він має керуватись завданням судочинства і захищати особу, що звернулась до суду.

Також одним  із завдань нового процесуального законодавства є забезпечення пропорційності. Має бути паритет між публічним інтересом щодо здійснення судочинства і приватним інтересом особи що звернулась до суду.

Крім того, підкреслювалось, що змінюється роль судді. А саме, в цивільному, кримінальному та господарському процесі він виконує роль арбітра. Суддя має лише направляти процес і стежити, щоб сторони не виходили за рамки та сприяти примиренню сторін.

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone