ПАРЄ розкритикувала українську владу за люстрацію, мову і ставлення до опозиції

Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію “Функціонування демократичних інститутів в Україні”. Резолюція носить досить жорсткий характер по відношенню до української влади з цілої низки питань.

Які будуть наслідки для України?

З демократією не склалося

Резолюція підвела підсумок багаторічної роботи моніторингової групи, яка спостерігала за процесами реформ та станом демократії в Україні.

Висновок невтішний – з демократією не склалося.

Підготовлена моніторинговим комітетом доповідь обережно констатувала прогрес у деяких напрямах реформ, але в цілому негативно оцінювала всы магістральні напрямки політики нинішньої влади. І по боротьбі з корупцією (помітного прогресу в якій не зазначено), і по люстрації, і по декомунізації, і по відношенню до політичної опозиції, і з прав національних меншин, і по виконанню мінських домовленостей.

Після дебатів в підсумкову резолюцію було внесено кілька пом’якшуючих поправок, найсуттєвіша з яких – відмова від вимоги провести вибори на непідконтрольній території Донбасу. Але в цілому, дух доповіді вони не змінили.

Пройдемося по його основним пунктам.

1. Люстрація

Без змін був затверджений пункт з вимогою виправити закон про люстрацію, який порушує права людини, який говорить наступне: “Асамблея висловлює свою стурбованість у зв’язку з проблемами прав людини, які були порушені законом про люстрацію. Тому Асамблея закликає Верховну Раду невідкладно прийняти поправки до цього закону, які були підготовлені у співпраці з Венеціанською комісією з метою вирішення цих проблем, а також знайти додаткові заходи, щоб гарантувати повну відповідність закону висновків Венеціанської комісії, а його виконання – європейським стандартам”.

2. Опозиція

У резолюції міститься заклик до української влади дотримуватися прав опозиції, забезпечити політичний плюралізм, дати можливість опозиції виконувати свою роль в повному обсязі.

3. Майдан і Одеса

Резолюція закликає забезпечити повне розслідування злочинів, скоєних на Майдані і в Одесі (тобто, загибель людей під час зіткнень в Одесі і в Будинку профспілок 2 травня).

4. Закон про мови

У резолюції висловлюється стурбованість деякими (читай – мовними) проектами української влади, які спрямовані на звуження існуючих прав національних меншин;

У зв’язку з цим, в резолюцію була додатково внесена поправка, що в Україні повинні бути “збережені права національних меншин на використання своїх мов національних меншин, що передбачені Конституцією та всіма міжнародними зобов’язаннями країни”. Відповідну поправку вніс угорець Золь Немет (Zsolt NÉMETH), заявивши, що законопроект про мови, поданий у ВР, викликає велике занепокоєння в зв’язку з тим, що “по всій видимості буде прийнятий”.

Також у резолюції міститься вимога враховувати, в процесі проведення децентралізації, етнічний склад і специфіку історично сформованих регіонів.

5. Мінські угоди

У резолюції сказано про необхідність “виконання Україною Мінських угод про зміни до Конституції, що стосуються децентралізації”.

Точніше, фраза звучить так: “Асамблея висловлює надію на те, що прогрес в реалізації Мінських угод усіма підписантами, зокрема Російською Федерацією, дозволить прийняти поправки (щодо децентралізації) в остаточному читанні найближчим часом”. У первинному проекті там містилася вимога провести вибори на Донбасі, але, як уже писалося вище, за наполяганням представників української делегації цей пункт звідти прибрали.

“Пункт по Мінським угодами залишився в резолюції з мінімальною поправкою, яка залишає всі прив’язки конституційних змін до мінських угод. Це нова можливість тиснути на Україну, президента і парламент”, – коментує член фракції Радикальної партії Віктор Вовк (заступник голови Комітету Ради у закордонних справах), який увійшов до складу української делегації ПАРЄ. Представник “Блоку Петра Порошенка” в ній Володимир Ар’єв трагедії в такому трактуванні не побачив. “З мінусів доповіді – очікування, що Україна прийме зміни до Конституції з урахуванням особливого статусу ОРДЛО (Окремих районів Донецької та Луганської областей). Але це м’яке формулювання, а не імператив, тому особливо нічого страшного немає”, – написав він на своїй сторінці в Facebook.

Негативний настрій

Яким чином ця резолюція вплине на ситуацію в Україні?

Опозиція каже про свою перемогу. “Найголовніше досягнення – це прийняті поправки про захист прав політичної опозиції. Комітет це прийняв, доповідачі погодились, що права опозиції порушуються і закликають владу України забезпечити, щоб опозиція могла виконувати свою контрольну роль і мати можливість пропонувати альтернативу політичному курсу», – заявила нардеп від “Опозиційного блоку” Юлія Льовочкіна.

У той же час, резолюція ПАРЄ носить рекомендаційний характер і часто ці рекомендації не виконуються. “Ще в січні 2015 року ПАРЄ у своїй резолюції зобов’язала Україну виплачувати пенсії жителям неконтрольованої України частини Донбасу. Це рішення досі не виконане. Я сумніваюся, що і в цей раз все рекомендації будуть виконані”, – вважає політолог Костянтин Бондаренко.

Правда, в даному випадку, зазначає політолог, важливий сам негативний настрій, який містить резолюція щодо основних ініціатив української влади (люстрація, мовна політика, ставлення до опозиції). “Він задає певні рамки, в яких потім будуть оцінювати події в нашій країні європейські спостерігачі”, – вважає Бондаренко.

Наприклад, досить ясно було висловлено негативна позиція ПАРЄ до підготовлюваного закону про тотальну українізацію, що може мати певні наслідки.

“Не треба забувати, що країни, які висловилися щодо ініціатив Ради про мову, члени Євросоюзу, – каже політолог Володимир Фесенко. – від побажань Страсбурга (там засідає ПАРЄ – прим.ред.), так, можна відмахнутися. Але якщо заговорить про це Брюссель (столиця Європейського союзу – прим.ред.), можуть бути проблеми. А з подачі Угорщини або Румунії питання легко виникне на порядку денному ЄС. Тут потрібно бути делікатними і не псувати відносини з сусідами, з якими і так вистачає непорозумінь”.

А нардеп від Радикальної партії Ігор Попов заявив, що вчорашня резолюція ПАРЄ може стати приводом для чергового затягування безвіза з ЄС.

“Хоч план дій Україна виконала, але в резолюції міститься ряд нових вимог: зміни до закону про люстрацію, антикорупційний суд, виборчий кодекс, Мінські угоди, – написав нардеп в Facebook. – Плюс загальна критика затягування боротьби з корупцією і наступ на свободу слова” .

 

Джерело: Страна

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone