Парламент не захотів покращити доступ громадян до публічної інформації

Парламент України не підтримав законопроект 2043а, який посилює контроль Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини за дотриманням права на доступ до публічної інформації, захистом персональних даних та звернення громадян.

Як повідомляє УП, за законопроект голосували таким чином: за основу – 166, за повернення на доопрацювання – 181, за повторне перше читання – 187. А тому документ відхилено.

Як повідомляє видання “Доступ до правди”, проти законопроекту виступив депутат від фракції БЮТ Сергій Власенко.

“Наш законопроект про посилення контролю за дотримання норм відкритості і доступу до публічної інформації, Рада провалила. Сергію Власенку з БЮТ, наприклад, не хочеться, аби начальники військових частин надавали відповіді про отримані берци, пайки і форми. Чому? Кому це нашкодить? Ви інакше як збираєтесь боротись з корупцією в армії?”, – прокоментувала результати голосування одна з авторів законопроекту Вікторія Сюмар.

“І чому так лякають представники Уповноваженого з прав людини, які мають право складати протоколи про порушення на місцях? Це лякає фракцію, яка ще недавно боролася за можливість приватного обвинувачення громадянами, без державних органів. Логіки – нуль. Зате повно страху перед відкритістю. Інколи мені здається, що в цій Раді більше ретроградів, аніж в попередній імені Партії Регіонів”, – написала вона на Facebook.

Зміни, запропоновані документом №2043а, передовсім були спрямовані на зміцнення позицій Офісу Уповноваженогоякий, який від жовтня 2015-го року є основним наглядовим органом у сфері виконання Закону “Про доступ до публічної інформації”.

Зокрема 2043а передбачав:

1. Урівняти військовослужбовців та інші категорії громадян у сфері доступу до публічної інформації (по аналогії з порушенням правил дорожнього руху, де військові несуть таку саму відповідальність, як і інші категорії). Зараз військовослужбовці не несуть адміністративної відповідальність, тільки дисциплінарну. Відповідно працівників ні Державної прикордонної служби, ні Пенітенціарної служби, ні Міністерства оборони неможливо притягнути до адмінвідповідальності за те, що вони не надають публічну інформацію.
2. Омбудсман отримує можливість надати мандат на вручення протоколів регіональним представникам і регіональним координаторам, а також надсилати адмінпротоколи поштою.
3. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення пропонується підпис не вимагати, якщо такий протокол надсилається поштою за місцем роботи особи, відповідно до статті 254 Кодексу.

Ці зміни були необхідні через практику відмови посадових осіб державних органів від засвідчення отримання протоколу підписом, неможливістю доступу до зазначених осіб для вручення їм протоколу. Така практика призводила до уникнення відповідальності.

 

Джерело: Центр інформації про права людини

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone