Поліція навчить своїх слідчих виявляти злочини на ґрунті ненависті

У 2015 році було відкрито 49 кримінальних проваджень щодо злочинів на ґрунті ненависті.

Нині Національна поліція України розробляє рекомендації, як виявляти, кваліфікувати злочини на ґрунті ненависті. Ці рекомендації будуть передані усім працівникам поліції для обов’язкового виконання.

Також у рамках реформи запрацювали слідчі методисти, які контролюють стан розслідування, зокрема, допомагають кваліфікувати злочини на ґрунті ненависті, якщо такі є.

Про це нещодавно заявив Олексій Крюков, начальник департаменту методологічної, організаційної та аналітичної роботи Головного слідчого управління Національної поліції України.

За словами Крюкова, у 2014 році було кваліфіковано всього 33 злочини за статтею 161 Кримінального кодексу України (“Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії”), у 2015 році – 79 звернень, з яких розпочато кримінальних проваджень 49.

До слова, в Україні від злочинів на ґрунті ненависті найчастіше потерпають іноземці та члени різних етнічних громад; члени релігійних меншин та їхнє майно (церкви, синагоги, мечеті, кладовища), а також приватна власність; роми; геї, лесбійки, бісексуали, трансгендери (ЛГБТ).

Нема у законодавстві – нема і гомофобних мотивів

Правозахисники кажуть, що доволі мало постраждалих від злочинів на ґрунті ненависті звертаються в правоохоронні органи, бо не вірять, що можуть захистити свої права.

Представник ЛГБТ-організації “Наш світ” Олександр Зінченков розповідає, що гомофобний мотив не сприймається ані правоохоронцями, ані суддями як обтяжуюча обставина.

Наприклад, за убивство гея Харківський суд виніс мінімальне покарання й фактично визнав гомофобний мотив пом’якшувальною обставиною.

А нещодавно Оболонський суд міста Києва дав 2 роки умовно тільки чотирьом нападникам на Марш рівності, у той час коли їх було близько сотні. А під час нападу постраждали дев’ять правоохоронців (один з яких – тяжко поранений) і щонайменше дев’ять учасників Маршу рівності.

Утім, представник Нацполіції Олексій Крюков коментує: “СОГІ не присутня в Кримінальному кодексі як обтяжуюча обставина. І наша позиція така, що ми не проти її включити в статтю 67 ККУ (Обставини, які обтяжують покарання)”.

Правильні сигнали

Коли злочини на ґрунті ненависті залишаються безкарними, їх чисельність зазвичай збільшується. Також такі злочини мають тенденцію до ескалації, зауважують правозахисники.

Однак, реагуючи на випадки злочинів на ґрунті ненависті, держава посилає суспільству “правильні” сигнали, переконаний представник Релігійного центру свідків Єгови в Україні Антон Перекрьостов.

Експерт розповідає дві схожі історії, коли на свідків Єгови нападали місцеві мешканці.

У с. Комишівка Одеської області сталося близько 20 нападів на свідків, зрив богослужіння, підпали тощо. Місцева прокуратура не побачила в цьому складу злочину, і жодний з нападників не поніс відповідальності. Зрештою, свідки Єгови змушені були покинути громаду й змінити своє місце проживання.

Схожа ситуація сталася в м. Сміла Черкаської області. Місцевий житель рвав релігійну літературу, принижував, пошкоджував стенди, наніс удари свідкам Єгови. Ці дії були кваліфіковані за статтею 161 ККУ, і нападник отримав 3 роки позбавлення волі умовно.

“Таким судовим рішенням було надіслано повідомлення з боку держави – захист є. Як результат – свідки Єгови працюють і живуть далі у своєму місті”, – коментує Перекрьостов.

Експерт зауважує, на рівні керівництва у поліції розуміють, наскільки небезпечні злочини на ґрунті ненависті й що варто на них реагувати. Водночас поліцейські нижчих рівнів ще не готові реагувати професійно.

Ще досі існують випадки, коли правоохоронці переконують потерпілих не повідомляти про злочини, або кажуть, що пізніше це внесуть у протокол.

“Таким чином спочатку ситуація кваліфікується неправильно. Об’єктивно, що жертва не готова після цього співпрацювати з поліцією…”, – зауважує Перекрьостов.

Однак ситуація може змінитися, якщо громадянське суспільство й органи державної влади об’єднаються й проводитимуть регулярні зустрічі для обміну інформації й зміцнення довіри,переконана радниця Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ/ОБСЄ) Крістіна Селл.

“Це є важливим і практичним кроком, який демонструє серйозне зобов’язання оперативно розслідувати і карати за злочини на ґрунті ненависті” – наголосила експертка.

 

Джерело: Центр інформації про права людини

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone