Правозахисники зафіксували 95 випадків, коли дітей залучали до збройного конфлікту на Донбасі

Коаліція “Справедливість заради миру на Донбасі” задокументувала 95 випадків залучення дітей у збройні формування. 85 дітей брали участь у незаконних збройних формуваннях (НЗФ) та 10 на території, підконтрольній уряду України. 

Про це йдеться у поданні Коаліції для третього циклу Універсального періодичного огляду.

Правозахисникам вдалося ідентифікувати імена, вік, форми вербування, виконувані функції залучених дітей та суб’єктів вербування.

“Принаймні 32 із задокументованих випадків можна кваліфікувати як воєнний злочин відповідно до статті 8 Римського статуту. У 24 випадках вік дітей не перевищував 15 років на момент вербування. У восьми випадках точний вік дітей встановити не вдалося, але є підстави вважати, що ймовірно діти не були старшими 15 років”, – йдеться у поданні Коаліції.

Дітей залучали для несення служби зі зброєю на блокпостах, використовували як бійців, охоронців, посильних, секретарів. Діти також працювали на кухні.

Правозахисники зафіксували окремі випадки сексуальної експлуатації дітей. Як приклад вони наводять випадок з дівчинкою 14–16 років, яку незаконно утримували представники НЗФ “Бетмен” у підвалі. У покарання за порушення дисципліни її відправили на передову для задоволення сексуальних потреб бійців вищезгаданого формування.

За даними правозахисників, щонайменше 15 НЗФ вербували дітей, а саме – бригада “Восток”, козача національна гвардія “Всевеликого війська Донського”, козачий союз “Область війська Донського”, батальйон “Спарта”, бригада “Призрак”, батальйон “Сомалі”, інтернаціональна бригада “Пятнашка”, батальйон СРСР “Брянка”, “Народне ополчення Донбасу”, група швидкого реагування “Бетмен”, батальйон “Оплот”.

Окрім цього, правозахисники зафіксували випадки залучення дітей до 18 років в участі в українські добровольчі формування лише в період початку конфлікту у 2014 році.

Із початком збройного конфлікту активізувались молодіжні та юнацькі військово-патріотичні рухи на підконтрольній і непідконтрольній урядові території України. У таборах діти в середньому віком від 10 до 17 років, зокрема, проходять стройову, вогневу, медичну підготовку, опановують тактику ведення бою, рукопашний бій.

Коаліція зафіксувала залучення близько 200 дітей із непідконтрольних територій Донеччини та Луганщини до участі у військово-виховних таборах на території Росії, або території, що фактично контролюється Росією – Абхазії, Криму. Частина таких таборів була на базі військових частин Збройних сил Росії, таких як табори “Боевое братство” та “Гвардеец”. Окрім цього, табори організовували за участі представників силових структур Росії. Це було в таборі “Бородино”. Серед інструкторів у ньому були колишні члени групи спеціального призначення внутрішніх військ МВС Росії.

“В умовах збройного конфлікту існує ризик використання військово-патріотичної риторики для прикриття вербування та підготовки юнаків і дівчат для участі у незаконних воєнізованих формуваннях”, – вважають правозахисники.

Вони наголошують, що попри рекомендацію Комітету ООН з прав дитини, висловлену ще у 2011 році, у Кримінальному кодексі України так і не з’явилась норма, яка чітко і недвозначно передбачала би кримінальну відповідальність за вербування та використання у збройних конфліктах людей віком до 18 років. Влада України також не врегулювала роботу військово-патріотичних клубів та об’єднань, не визначила вік, з якого дитина може навчатись поводженню із стрілецькою зброєю.

Універсальний періодичний огляд (УПО) – це найбільший світовий моніторинговий механізм за дотриманням прав людини, у рамках якого кожна країна-член ООН мусить звітувати перед іншими країнами і отримувати критичну оцінку свого звіту. Це нова система моніторингу прав людини Ради ООН з прав людини. Вона спрямована на покращення ситуації з правами людини в кожній зі 193 країн, що входять до ООН. У рамках цієї ініціативи держави-члени ООН безпосередньо перевіряють одна одну на предмет дотримання прав людини.

Минулого разу Україну звітувала в 2012 році в Женеві. Тоді наша держава отримала 145 рекомендацій. З них Україна прийняла до уваги 115 рекомендацій, ще 3 рекомендації частково.

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone