Представник Омбудсмана — Мін’юсту: Скільки потрібно грошей, аби не катувати людей?

Реформа пенітенціарної системи “вже як півтора роки “буксує” на місці”. Так розцінив хід реформи заступник керівниці Департаменту з питань реалізації Національного превентивного механізму Євген Нєцвєтаєв.

“Ліквідували центральний апарат та управління у кожній області. Замість них створили шість міжрегіональних управлінь. А замість центрального апарату створили декілька структурних підрозділів у Мін’юсті. Наголошувалось, що ця зміна системи управління потрібна, щоб зменшити фінансування апарату управління і передати ці кошти на персонал, який безпосередньо працює з ув’язненими та засудженими. Але після цих змін реформа до виправних колоній та слідчих ізоляторів так і не дійшла. Реформа пенітенціарної системи “буксує” вже півтора роки”, — цитує представника Уповноваженої кореспондент Центру інформації про права людини.

Він переконаний, що перед тим, як починати реформу, потрібно було зробити план її проведення.

“Неодноразово про це минулого року казали, що потрібно, щоб був план проведення реформи. Досі її немає. Нам відомо, що Міністерство юстиції лише готує паспорт реформ установ виконання покарань. Але це мало бути ще раніше”, — каже він.

Представник Омбудсмана констатує, що система контролю за роботою СІЗО та виправних колоній зменшилась.

За його словами, коли працював Департамент з питань виконання покарань Державної пенітенціарної служби, то часто відбувались перевірки.

“А зараз вийшло так, що адміністрація установ залишилася сам на сам з проблемами”, — коментує він.

“Міністерство юстиції, говорячи журналістам про проблеми пенітенціарної служби, акцентують увагу на неналежному фінансуванню. Але скільки потрібно коштів, щоб не бити засудженого по голові ногами, щоб правомірно застосовувати спеціальні засоби? Для цього потрібно лише знання та відповідне мислення”, — каже Євген Нєцвєтаєв.

Нагадаємо, раніше заступник міністра юстиції Денис Чернишов нарікав на нестачу коштів для пенітенціарної системи.

На думку заступника міністра, вбивство співробітниці одеського ізолятора ще раз показало небезпечність цієї роботи і необхідність залучення уваги до системи і реформ, які відбуваються у ній.

Євген Нєцвєтаєв зауважує, що, спілкуючись з працівниками установ виконання покарань, він не зустрів жодної людини, яка б засудила побиття ув’язнених в Одеському СІЗО. Він висловив співчуття рідним загиблої співробітниці СІЗО Олени Порошенко.

“Таке мислення потрібно змінювати”, — переконаний він.

Представник Уповноваженої розкритикував створення у грудні 2016 року інституту слідчих Державної кримінально-виконавчої служби.

“На них покладаються обов’язки розслідувати злочини, скоєні на території та об’єктах Державної кримінально-виконавчої служби (ДКВС). Сюди входять установи виконання покарань, СІЗО й обласні управління. Можете собі уявити, як ці слідчі, які підпорядковані Міністерству юстиції, будуть розслідувати ці злочини. От була прокуратура, то вони показали факт катування, — пояснює він.

Він звертає увагу на те, якщо інформація про надзвичайні події у виправних колоніях також лишатиметься лише у системі Міністерства юстиції.

“До створення інституту слідчих, якщо ставалась надзвичайна подія, то адміністрація, керівництво чи черговий помічник начальника колонії повинен був проінформувати територіальний орган Нацполіції і прокуратуру. Але зараз через створення інституту слідчих прийняли положення, де вся інформація про надзвичайні події лишається саме системі у Мін’юсту”, — розповідає він.

Як відомо, Конституційний Суд зараз розглядає, чи відповідає Конституції України створення такого інституту при Мін’юсті.

Нагадаємо, нині відбувається реформа української пенітенціарної системи. У травні 2016 року ліквідували Державну пенітенціарну службу з покладанням її функцій на Міністерство юстиції.

Наразі в уряді розробляють законопроект про пенітенціарну систему. Він має, зокрема, має поліпшити умови праці співробітників та тримання засуджених у в’язницях.

Євген Нєцвєтаєв повідомив, що у 2016 році Офіс Уповноваженої Верховної Ради з прав людини отримав 2 397 звернень про порушення прав людини у місцях несвободи.

Нагадаємо, 17 серпня у 5 корпусі одеського СІЗО виявили розчленоване тіло молодшого інспектора відділу режиму і охорони Олени Порошенко. У вбивстві підозрюють чоловіка, який працював на господарстві установи. За словами генпрокурора Юрія Луценка, чоловіка раніше засудили на пожиттєве за вбивство, однак його розконвоювали і він днями не заходив у свою камеру. Генпрокурор виступає за конкурс з оновлення особового складу пенітенціарної системи України.

Пізніше під слідчим ізолятором в Одесі зібрався імпровізований мітинг. Кілька десятків рідних ув’язнених та активісти низки громадських організацій твердять, що арештантів били спеціально привезені з інших регіонів України пенітенціарники. Вони вимагають від адміністрації СІЗО припинити акції залякування.

Прес-секретар заступника голови Мін’юсту Юрій Маслак заперечив інформацію про акції залякування в установі. Однак сліди побиття спецзасобами в слідчому ізоляторі вже зафіксували представники Уповноваженої Верховної Ради з прав людини. За даними керівника секретаріату Омбудсмана Богдана Крикливенка, у закладі близько десятка осіб із слідами побиття спецзасобами. Пізніше відео побиття в СІЗО оприлюднила Генеральна прокуратура України.

 

Джерело: Центр інформації про права людини

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone