Прокурори без загального нагляду: перші результати законодавчих змін

В.о. Генерального прокурора України Юрій Севрук зазначив, що реформа органів прокуратури триває і, відповідно до Закону «Про прокуратуру», триватиме не менше, ніж до січня 2018 року, а можливо, і довше.

Ця реформа передбачала не заміну всіх працівників прокуратури, а проведення відбору керівників місцевих прокуратур і прокурорів саме на конкурсній основі. Мали відбутися зміни структури і штатної чисельності, а також зменшення кадрового складу працівників органів прокуратури та підвищення ефективності їх роботи.

На даний момент має місце певна проблематика, пов’язана зі скасуванням загального нагляду. Так, триває практика надходження в органи прокуратури сотень звернень від громадян та народних депутатів, які стосуються питань загального нагляду. «На жаль, після ліквідації загального нагляду в органах прокуратури реальної системи контролюючих органів, які повинні були замінити прокурорів, не створено», – пояснив Юрій Севрук, додавши, що надання громадянам роз’яснень про те, що це не відноситься до компетенції прокуратури, не сприяє підвищенню її авторитету.

Нагадаємо, відповідно до Закону «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року, були скасовані функції прокуратури по нагляду за додержанням і застосуванням законів (так званий «загальний нагляд»). Основна роль у виконанні таких завдань тепер відводиться профільним органам державної влади. «У нас скасований загальний нагляд, підрозділи ліквідовані, а працівники, які цим займалися, переведені в інші структури або скорочені. Але до сих пір від 40% до 60% звернень, що надходять до місцевої прокуратури і Генпрокуратури, стосуються питань загального нагляду, тобто перевірок, які повинні проводити контролюючі органи», – сказав в.о. Генпрокурора.

Деякі експерти вважають, що скасування функції загального прокурорського нагляду – це зміна правової природи інституту прокуратури як якогось універсального органу державного контролю і перетворення її в спеціалізований орган, який буде виходити за межі кримінальної сфери, тільки здійснюючи представництво в суді інтересів громадян або держави. З одного боку, це можна розцінювати як лібералізацію наглядової політики держави, законодавчу волю на надання бізнесу більшої свободи (хоча не можна виключити спроби втручання в господарську діяльність підприємств за допомогою кримінально-процесуального інструментарію). З іншого боку, вилучення звичного елементу з системи державного контролю може створити правоохоронний вакуум. Юристи відзначають, що скасування загального нагляду представляється досить радикальним заходом, тоді як помірної альтернативою могли б стати детальна регламентація порядку і створення правових бар’єрів для зловживання службовими повноваженнями.

 

Автор: Яна Собко
Джерело: Судово-юридична газета

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone