СБУ та добровольчі батальйони вдаються до сексуального насильства – ООН

Співробітники Служби безпеки України та добровольчі батальйони використовують сексуальне насильство над затриманими.

Про це йдеться у першій доповіді управління Верховного комісара ООН з прав людини про сексуальне насильство під час збройного конфлікту.

У доповіді наводяться свідчення постраждалих жінок та чоловіків.

Злочинці вдавались до тиску, аби змусити постраждалих “зізнатися” або співпрацювати зі слідчими, силами безпеки чи військовими.

У липні 2014 року урядові сили затримали волонтера-медика незаконного збройного формування Донеччини та чотирьох інших осіб. Українські силовики регулярно погрожували їй та іншій затриманій жінці зґвалтуванням. Одного разу їм наказали роздягтися. Коли вони стояли оголеними із зав’язаними очима, їх допитували солдати-чоловіки. Повідомляється, що 2 серпня 2014 року жінку звільнили.

Управління Верховного комісара ООН з прав людини повідомляє, що 23 грудня 2014 року невстановлені озброєні чоловіки затримали жінку в її будинку у Красноармійському районі на Донеччині. Її перевезли до Краматорська, де протягом двох днів тримали в підвалі.

Жінка розповідає, що їй погрожували сексуальним насильством, змусили підписати зізнання та записали на відео, що її сини є членами озброєних груп, і що вона передавала їм інформацію про транспортні засоби Збройних Сил України.

Після цього її перевели до приміщення СБУ в Харкові, де вона провела майже два місяці без жодних контактів із зовнішнім світом. Проти неї не було висунуто жодних офіційних обвинувачень, і її жодного разу не привозили до суду. У лютому 2015 року жінку звільнили.

У червні 2015 року 10 озброєних чоловіків у масках, чорній уніформі, бронежилетах та шоломах без розпізнавальних знаків забрали жінку з її будинку. Вона згадує, що її привезли до підвалу недобудованої цегляної будівлі, де її в розіп’ятій позиції прикували наручниками до великої труби.

Два чоловіки били її по голові ногами, кулаками та металевою трубою. Вони погрожували зґвалтувати та вбити її, вимагаючи, щоб вона підтвердила свій зв’язок із людьми, яких вона не знала.

Вони не давали їй води та їжі та не дозволяли користуватися туалетом протягом приблизно 24 годин. Пізніше її перевели до СІЗО. Станом на 15 січня 2017 року суд визнав її винною. Зараз вона знаходиться під вартою.

13 квітня 2015 року співробітники правоохоронних органів затримали чоловіка, який раніше належав до незаконного збройного формування Луганщини, та його дружину в їхньому будинку.

У доповіді йдеться, що правоохоронці жорстоко поводилися з подружжям, а чоловіку погрожували, що його зґвалтують кийком.

“Його вивели у коридор, звідки він міг бачити свою дружину, яку тримали в іншій кімнаті. Він помітив, що її светр був розірваний. Один із правоохоронців запитав його: “Нам її зґвалтувати?” Він став просити звільнити його дружину та погодився зізнатися в усьому”, – пишуть автори доповіді.

Жінку звільнили 14 квітня 2015 року. Хоч вона розповіла моніторам ООН, що до неї не застосовували сексуальне насильство, та вона визнає, що живе у постійному страху, “завжди перебуваючи під охороною принаймні двох чоловіків”.

В ООН констатують, що більшість випадків про сексуальне насильство були у 2014–2015 роках, та Управління Верховного комісара ООН з прав людини продовжує отримувати свідчення, тож ця практика досі триває. Українські правоохоронці розслідують лише одну справу про сексуальне насильство в АТО.

Автори доповіді переконані, що усі сторони конфлікту в Україні використовують сексуальне насильство у стратегічних чи тактичних цілях.

Незаконні збройні формування використовували сексуальне насильство, аби змусити ув’язнених та затриманих відмовитися від свого майна. Їм також наказували виконати інші дії як очевидну умову їхньої безпеки та звільнення.

У доповіді ООН констатується, що українській системі правосуддя бракує законів, інституційної спроможності та досвіду, аби ефективно розслідувати та розглядати в судах такі справи. Через це злочинці лишаються безкарними.

“Доступ до правосуддя є особливо обмеженим на території, яка перебуває під контролем озброєних груп”, – зазначається у доповіді “Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом в Україні (14 березня 2014 – 31 січня 2017 років)”.

В Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини нагадали, чому Україна має розслідувати зґвалтування під час збройного конфлікту.

Документ має 29 рекомендацій українському уряду, незаконним збройним формуванням та Росії, які мають запобігати випадкам сексуального насильства, покращити реагування на ці злочини та гарантувати справедливість для жертв.

 

Джерело: Центр інформації про права людини

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone