Строки видачі виконавчого документу варто обмежити, – юрист

Встановлення строків видачі виконавчого документу – крок необхідний, але він не розв’язує існуючих проблем примусового виконання в Україні судових рішень, які необхідно вирішувати у комплексі. Зокрема, варто було б подбати також про проблему видачі ухвал про забезпечення позову.

Нещодавно зареєстрований у ВР проект Закону №5717 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків видачі виконавчого документу» на прохання видання «Закон і Бізнес» коментував радник АО Spenser & Kauffmann Олексій Соломко.

«Встановлення термінів видачі виконавчих листів та наказів судами не вирішує проблеми примусового виконання рішень в Україні, якою автор законодавчої ініціативи обґрунтовує необхідність прийняття акта. Разом із тим, заповнення цієї процесуальної прогалини було необхідним», – зауважив він.

О.Соломко нагадав, що в історії українського законодавства питання строків видачі виконавчих документів ніколи не регулювались навіть інструкціями з діловодства в судах.

Водночас законодавець встановив доволі розширені строки для можливості пред’явлення виконавчих документів на примусове виконання – сьогодні це три роки. «З цього виходить, що законодавець припускає, що протягом трьох років стягувач точно зможе отримати в суді виконавчий документ і пред’явити його на примусове виконання. Якщо в такій правовій конструкції буде важко знайти логіку, то гумору – хоч відбавляй»,- уважає експерт.

На його думку, у більшості судів виконавчі документи видаються оперативно. «Втім, якщо практика розумної поведінки не підкріплюється правовими нормами, то в будь-який момент вона може бути порушена, – зауважив О.Соломко. – Тому заповнення цієї процесуальної прогалини було необхідним».

«Однак, якщо вже братися за питання законодавчого впорядкування термінів видачі виконавчих листів та наказів, то не треба забувати про аналогічну проблему із видачею ухвал про забезпечення позову, – нагадав юрист, відзначивши, що дане питання слабо врегульовано у  господарському процесі. «Адже сама стадія забезпечення позову передбачає необхідність негайного виконання – в окремих ситуаціях рахунок може йти на години. Від оперативності забезпечення позову прямо залежить можливість реального виконання майбутнього рішення суду», – пояснив він.

«Сподіватимемось, що суб’єкт законодавчої ініціативи зверне увагу і на цю прогалину. Інакше, як свідчить вітчизняна практика, взагалі може ставитись під сумнів доцільність існування незабезпеченого рішення суду», – резюмував О.Соломко.

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone