У Запорізькому СІЗО катували людей, яких підозрювали у “тероризмі” – ООН

Управління Верховного комісару ООН з прав людини (УВКПЛ) стурбоване регулярними повідомленнями про людей, яких Служба безпеки України (СБУ) утримує у неофіційних місцях тримання під вартою.

Про це йдеться у тринадцятій доповіді про ситуацію з правами людини в Україні, яка охопила період із 16 листопада 2015 по 15 лютого 2016 року.

Ці місця недоступні для Національного превентивного механізму та міжнародних організацій.

В ООН називають повідомлення, що надходять від жертв та їхніх родичів, достовірними, та переконані, що в Україні поширена практика позбавлення працівниками СБУ затриманих будь-яких контактів із сім’ями та доступу до адвоката.

“Інформація зафіксована УВКПЛ, свідчить про те, що станом на лютий 2016 рік у будівлі Харківського обласного управління СБУ незаконно перебувало під вартою без зв’язку із зовнішнім світом від 20 до 30 осіб”, – йдеться у доповіді ООН.

Натомість СБУ систематично заперечувала будь-яку причетність до такої моделі поведінки.

Однак в ООН наполягають, що переважна більшість людей, утримуваних у Харківському управлінні СБУ, не була заарештована у законному порядку й досі не отримала звинувачень, попри те, що їх тримають нібито за зв’язки з озбройними групами.

“Ці затримані перебувають у таких умовах доти, доки їх не буде видано зброєним групам у рамках одночасного звільнення затриманих”, – йдеться у документі.

Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер каже, що такі неофіційні місця існують, зокрема у Харкові, Запоріжжі, Маріуполі та Краматорську.

У звітний період УВКПЛ задокументувало низку випадків, коли “співробітники СБУ затримували та, ймовірно, застосували катування до жінок-родичок чоловіків, підозрюваний у приналежності до озброєних груп або у зв’язках із ними”.

У доповіді наводиться приклад 74-річної жінки, яку 8 грудня минулого року працівники СБУ заарештували у селищі Щурове на Донеччині, шукаючи її сина. Жінку утримували у будівлі СБУ в Маріуполі, звинувативши у “тероризмі” та били. Представники УВКПЛ відвідали її у Маріупольському СІЗО 24 – 25 грудня минулого року.

У доповіді повідомляється, що Військова прокуратура порушила кримінальне провадження за фактом жорстокого ставлення.

УВКПЛ каже, що задокументувало випадок із трьома жінками, яких затримали у травні 2015 році у місті на Донеччині, підконтрольному Україні. Серед постраждалих були дружина командира незаконного збройного формування та її донька. За повідомленнями, дочку сильно катували й обом погрожували сексуальним насильством.

УВКПЛ стурбоване небажанням розслідувати заяви про застосування катувань особливо в тих випадках, коли жертвами є людей, які затримані на підставах, пов’язаних із національною безпекою, або які вважаються прихильниками федералізації.

“Катуванням можна запобігти лише за умови, якщо затримані невідкладно постають перед суддею. Розгляд скарг і розслідування заява імовірніше будуть ефективними, якщо вони розпочинаються невідкладно. У переважній більшості випадків, задокументованих УВКПЛ, поліція та прокуратура закривають розслідування, посилаючись на відсутність доказів”, – йдеться у доповіді.

Його автори вказують на затримки у збиранні доказів катувань, що часто призводять до втрати вирішальних доказів. А систематична бездіяльність або затримки також перешкоджають правосуддю та сприяють безкарності.

“Ми хотіли б об’єднати зусилля з громадськими організаціями в Україні, аби просувати ідею підзвітності та проведення розслідувань відповідних випадків порушення прав людини. Підзвітність дуже важлива, тому що це дає можливість компенсувати ті втрати, які зазнали жертви, а також уникнути безкарності й врешті-решт це може призвести до встановлення миру”, – говорить Фіона Фрейзер.

У доповіді також йдеться, що незаконні збройні формування на Донбасі тримають українських полонених у жахливих умовах та вдаються до катувань.

 

Джерело: Центр інформації про права людини

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone