Українців позбавляють власності: до чого призвело відкриття державних реєстрів?

Ще зовсім недавно українська громадськість наполягала на тому, що всі існуючі реєстри, в які стікається інформація про майно, права і активи населення, повинні бути відкритими. Це анонсувалося як найдієвіший метод запобігання корупції.

Сьогодні, коли проведена велика частина роботи в цьому напрямку, і Міністерство юстиції дало доступ більш ніж до десятку основних реєстрів, українці схаменулися, тому що побачили в цьому цілий ряд ризиків. ЗМІ вже наповнені повідомленнями про те, що за допомогою «чорних нотаріусів» українців позбавляють власності.

Так, з 1 січня 2016 року набула чинності нова редакція Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до неї, змінена організаційна система державної реєстрації прав. Тепер цю систему складають Міністерство юстиції та його територіальні органи, суб’єкти держреєстрації прав (виконавчі комітети сільських, селищних і міських рад тощо), а також державні реєстратори. До держреєстраторів речових прав на нерухоме майно цей закон відносить і нотаріусів.

За три місяці 2016 року ці фірми здійснили понад 300 тис. реєстраційних дій. Про це повідомив заступник міністра юстиції Павло Мороз. Крім цього, він зазначив, що на базі Мін’юсту створено комісію з розгляду скарг на дії держреєстраторів.

«Тільки 10% цих скарг стосуються роботи нотаріусів. Сподіваюся, завдяки спільній роботі, нам вдасться знизити кількість незадоволених клієнтів до нуля», – додав він.

Зі сказаного можна зробити висновок, що контролюючий орган не бачить загрози з боку нотаріусів навіть з урахуванням того, що згідно з чинним законодавством процедура здійснення угод спрощена. Самі нотаріуси кажуть, що побоюються стати жертвами шахраїв разом зі своїми клієнтами.

Справа в тому, що на сьогодні документ, що засвідчує право власності на нерухомість, втратив свій статус. Тобто при здійсненні тої чи іншї дії з нерухомістю (купівля нерухомості первинної або придбання на вторинному ринку і, як результат, переоформлення власника, приватизація, розділ майна, дарування тощо) новому власнику вже не видається т.зв. «Документ про право власності» в звичному паперовому вигляді – вся інформація накопичується тільки в електронних реєстрах. Саме на них повинен посилатися нотаріус, здійснюючи операцію.

Виявилося, що за довгі роки паперової бюрократії українці звикли, що паперовий документ є найнадійнішим, і, як показує практика, це цілком справедлива точка зору. А ось найгірше, на думку юристів, то, що немає 100% гарантії, що реєстри надійно захищені, – це основний ризик. Ускладнюється він в зв’язку з тим, що доступ до реєстрів є не тільки у нотаріусів, а й у реєстраторів, виконавчих комітетів сільських, селищних і міських рад, а також і у всіх тих, кому закон надає право доступу; у власників цих реєстрів, які його обслуговують.

 

Автор: Ганна Шульгіна
Джерело: Судово-юридична газета

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone