Венеціанська комісія: Мін’юст з грудня не вніс зміни в закон про люстрацію

Минулого тижня провела засідання Венеціанська комісія – головний європейський орган, який займається оцінкою законодавства держав на континенті.

Телепрограма Подробиці зняла про засідання детальний сюжет. Далі наводиться розшифровка ефіру. Сам ефір телепрограми можна побачити за посиланням.

Повна назва цієї комісії – Європейська комісія за демократію через право – цілком відображає сенс її діяльності.

Найавторитетніші юристи Європи стежать за тим, щоб рішення влади відповідали духу і букві європейських стандартів. Нерідко в Венеції говорять і про Україну. Наприклад, чинний закон про люстрацію вже більше року викликає питання європейців, які не отримують гідних відповідей від українських чиновників.

Втім, про все дізнаємося у нашого кореспондента Олексія Пшемиского, він весь тиждень спостерігав за роботою комісії.

Як пройшло це засідання? Які рішення прийняли? І чи довезли українські чиновники до Венеції обіцяні правки до закону про люстрацію?

“Чергове засідання Венеціанської комісії знову не минуло без розгляду українських питань. На цей раз українські нардепи надіслали на оцінку венеціанки, а я нагадаю, що це найкращі юристи Європи законопроекти про право громадян на мирні зібрання, тут у Венеції виявилося відразу два документи, в цілому скажу, що юристи венеціанки дали їм достатньо хорошу оцінку. Але, звичайно ж, були і зауваження.

Нагадаю що в Україні досі немає закону, який би чітко визначав право судів дозволяти або забороняти мітинги і акції і часто судді виносячи подібні рішення користуються ще радянськими нормами. Тому вже дуже давно хочуть прийняти цей закон.

Звичайно ж головна епопея, яка тягнеться вже два роки, пов’язана з Україною і венціанкой – це скандальний закон про люстрацію. Нагадаю що в кінці минулого року тут остаточно розкритикували документ, сказавши що необхідні термінові правки і ще тоді представники українського Мін’юсту пообіцяли протягом місяця документ переробити і знову надіслати. Але пройшов майже рік і правок тут не бачили.

І як нам вдалося дізнатися з розмови з президентом венеціанки Джанні Букіккіо, коли тут отримають ці правки і чи отримають взагалі, тут не знають. Пропоную більше подивитися в сюжеті про те, як пройшло засідання Венеціанської комісії.

Венеціанська комісія дала добро закону про мирні зібрання в Україні. До сих пір, з моменту здобуття незалежності, служителі Феміди, дозволяючи або забороняючи мітинги, керувалися лише загальними нормами Констутіціі і старим – ще радянським – досвідом.

Цього разу на розгляд венеціанку українські нардепи відправили відразу два документи. Європейські юристи їх схвалили, однак, з низкою зауважень.

Відповідно до статті 29 Конституції України, будь-яке обмеження має базуватися на судовому рішенні. Можливі, звичайно, і інші ситуації, при яких чекати суду занадто довго, особливо коли є прецеденти насильства. Тоді при владі повинна бути можливість втрутитися. Обидві версії документа дуже ліберальні, але перед їх прийняттям потрібно внести рекомендації“, – вважає юрист секретаріату Венеціанської комісії Зайн Таньян.

Одне з головних питань, яким стурбовані юристи Венеціанської комісії – право поліції застосовувати силу для розгону мітингів.

Держава повинна обов’язково надати можливість людям, які хочуть реалізувати своє право на зібрання, вони повинні це мати. Це інструкції, які дає МВС, дії поліції під час здійснення громадянами свободи на збори, отже це питання, яке повинно бути врегульовано в законі і, швидше за за все, треба йти, як рекомендує Венеціанська комісія. Не може бути такого, щоб і поліція не була змушена вдаватися до застосування сили, коли одна група людей заважає іншим грубим чином або коли мирне зібрання переростає в не саме мирне“, – говорить представник України в Венеціанської комісії Сергій Головатий.

А ось про ще однин український закон, який викликав вже чимало скандалів, – закон про люстрацію, в Венеції на цей раз говорили тільки в кулуарах. Ще в кінці минулого року Венецінка винесла остаточний свій вердикт, назвавши закон неєвропейським, і заявивши, що українська люстрація порушує права людини. Дію закону рекомендували призупинити і внести серйозні правки.

У першу чергу ми настійно рекомендували змінити закон так, щоб вину кожного потрібно було довести в кожному окремому випадку. І я б не називала це виною, а скоріше загрозою для держави. Ми також рекомендували доручити люстрацію окремому від Міністерства юстиції органу, який би займався виключно люстрацією“, – говорить заступник секретаря Венеціанської комісії Симона Граната-Менгіні.

Ще в грудні минулого року міністр юстиції Павло Петренко і глава люстраційного департаменту Тетяна Козаченко пообіцяли протягом місяця документ переробити і знову направити в Венеціанку. Однак з тих пір ніяких правок тут не бачили, як і самих головних українських люстраторів.

Ви знаєте, що ми зробили свої висновки щодо закону про люстрацію в Україні і рекомендації, як його виправити. Але до сих пір ми не побачили нічого з обіцяних правок. Українські делегати обіцяли надати правки протягом місяця, але вже минув рік. – І їх досі немає? – Так. Саме так. Ми рекомендували виправити закон і надіслати нам новий варіант, але маємо, що маємо – поки що ми не побачили нічого“, – розповідає президент Венеціанської комісії Джанні Букіккіо.

А тим часом українські суди завалені позовами від люстрованих чиновників, і вже незабаром, якщо закон не виправлять, вони можуть з’явитися в Європейському суді з прав людини, – кажуть юристи.

Володимир Пилипенко, який також представляє Україну в Венеціанській комісії, впевнений, що правки в Мін’юсті надсилати не хочуть, тому що в Європі їх знову забракують.

Та й каже, що закон про люстрацію – не останній український документ, який слід було б ретельно вивчити європейським юристам. Мовляв, Україні варто було б направити сюди і прийнятий в першому читанні закон про спецконфіскації, що викликав чимало критики. На думку багатьох юристів, якщо документ ухвалять, це дасть можливість правоохоронцям вилучати майно практично у будь-якого українця без рішення суду.

Даний законопроект у тій редакції, в якій його пропонують, не відповідає аналогічним законам, що діють в країнах-членах Ради Європи. В тій редакції, в якій пропонує спецконфіскацію українська влада, фактично до будь-якого в Україні можна застосувати спецконфіскацію і в даному випадку це велике поле для корупції та порушення прав людини. Яка може бути процедура спецконфіскації, коли в Україні не реформована правоохоронна система“, – говорить представник України в Венеціанській комісії Володимир Пилипенко.

Європейських юристів міг зацікавити і запропонований Арсеном Аваковим закон про презумпцію правоти поліцейських. Адже багато хто в Європі вже заявив, що тут про подібні норми не чули і подібні закони можуть також порушувати права людини.

Для європейських поліцейських головне – серйозна підготовка і чіткі інструкції. Втім, проект збільшення повноважень поліції українські чиновники на розгляд Венеціанської комісії не подавали. Можливо, побоюючись, що критика буде такою ж розгромною, як і закону про люстрацію.

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone