Відтепер заборонити мирні зібрання стало складніше – правозахисники

Процедура обмеження мирних зібрань зазнала суттєвих змін, які захищають як інтереси організаторів мирних зібрань, так і владних органів. Зміни стосуються саме особливостей розгляду спорів щодо заборони мирних зібрань.

Про це було заявлено в Українському кризовому медіа-центрі на спільній прес-конференції правозахисників і в.о. голови Вищого адміністративного суду України Михайла Смоковича.

“Працюючи в робочих групах ми робили все, для того, щоб було якомога менше положень, які б забороняли такі зібрання, щоб суб’єкти владних повноважень у певних випадках взагалі не могли звертатись з вимогою заборони. Друге – щоб суб’єкти владних повноважень в окремих випадках не захищали самих осіб, які проводять мирні зібрання”, – розповів Михайло Смокович.

Раніше через недосконалість процесуальних кодексів мирні зібрання часто вдавалося заборонити.

“В Україні вперше процедура щодо обмежень в процесуальних кодексах свободи мирних зібрань  була започаткована в Кодексі адміністративного судочинства у 2005 році і за 12 років не зазнала жодних суттєвих змін. Відповідно, практика була однакова. Після масових заборон виникла потреба у тому, щоб змінити цю ситуацію” , – розповів Михайло Каменєв, виконавчий директор ГО “Правозахисна Ініціатива”.

Нововведення передбачають, що владні органи можуть вимагати заборони мирних зібрань лише у окремих випадках і не пізніше, ніж за 24 години до самого зібрання. Розглянути справу суд має протягом двох днів або негайно.

“Дуже важливим положенням є те, що позивач, перед тим як звертатись до суду, повинен на своєму сайті оприлюднити позивну заяву. Крім того, електронною поштою повідомити організаторів проведення мирного зібрання про те, що він звертається до суду. Раніше це все було закрито, таємно, і організатори могли навіть не знати, що відбувся суд”, – пояснив Михайло Смокович.

Крім того, суб’єкт владних повноважень повинен самостійно доводити у суді, що підстави для заборони існують. Також усі аргументи необхідно попередньо включити до позивної заяви.

Михайло Смокович додав, що оскільки нові правила прописані дуже ретельно, більше немає необхідності розробляти новий закон.

“Для суддів більш важливе процесуальне вдосконалення розгляду цих справ. Що стосується матеріального права регулювання цих відносин, то у нас для цього є Конституція України (ст.39), ст.11 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, у тому числі з’явилось рішення Європейського суду з прав людини, та є відповідні норми матеріального права у нашому кодексі адміністративного судочинства України”, – пояснив він.

“Те, що відбулося – дуже нерядова подія для країни. У нас насправді дуже небагато перемог на теренах реформ законодавства, правових реформ. Ми вважаємо, що це навіть буде прикладом для сусідніх країн, причому країн не СНД, а саме Європейського Союзу, тому що в жодній країні ЄС не існують такі прописані права на захист для здійснення свободи мирних зібрань”, – підкреслив Богдан Чумак, член Правління ГО “Правозахисна Ініціатива”.

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone