Витяг зі стенограми: нарада з підготовки законопроектів по виконанню Плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС

ВИТЯГ ЗІ СТЕНОГРАМИ

робочої наради з питань підготовки законопроектів, спрямованих на виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України

16 жовтня 2015 року, 12:45, м.Київ, вул.Грушевського 5, зала для нарад

 

КОЖЕМ’ЯКІН А.А. (Голова Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”)

 

Доброго дня, пане Голово, шановні колеги! Я дуже уважно послухав виступ заступника міністра юстиції. Хочу сказати, що я – оптиміст щодо майбутнього українського народу і взагалі України, але я – песиміст щодо отримання Україною найближчим часом безвізового режиму. Поясню чому. Ну, по-перше, тому що, на жаль, ми бачили документи, в свій час, в 2014 році, парламент прийняв дуже багато і для МВФ, і для безвізового режиму. І нам сказали, що ми вже План дій виконали і – до побачення. З 2015 роком ми отримали ще багато дуже цих законопроектів. А тепер вони, судячи з вашої переписки із Яценюком – Прем’єр-міністром України, я бачу, що вони доповнюються, доповнюються, доповнюються. Ключове слово в цих законопроектах – це корупція, тому що сьогодні всі розуміють, що це модно – боротися із корупцію, хоча не розуміють, що це таке. Це як повітря, так воно сьогодні у нас характеризується, тому що всі багато кажуть, але дуже мало роблять.

Тому я хотів би наголосити наступне, що мені не подобається особисто і членам комітету нашого, тому що у нас 2540, 2541а і 2542 – це досить ключові серйозні законопроекти, які треба буде розглядати і готувати до другого читання. Так от, я вам хочу сказати, Володимире Борисовичу, що 16 народних депутатів із 20 членів комітету всіх фракцій, різних – і “Блоку Петра Порошенка”, і “Народного фронту”, і “Батьківщини”, і “Самопомочі”, вони всі не голосували за ці законопроекти в першому читанні.

І це сигнал. Чому? Я вважаю, що 2540а – це законопроект, який взагалі сьогодні в такому вигляді, що навіть якщо ми почнемо його дуже доопрацьовувати, мені дуже складно його бачити в цілому як закон. Тому що, ви знаєте, змінювати статтю 170 Кримінально-процесуального кодексу, тут юристи сидять і представники прокуратури, і керівник Антикорупційного бюро, і скажуть, що коли є таке поняття як «достатні підстави», то під «достатні підстави» можна при нашій, скажімо (в лапках), некорумпованості правоохоронних органів сьогодні і слідчих в першу чергу, особливо слідчих Слідчого управління Генеральної прокуратури, яке, на жаль, ми так і не відторгли до Державного бюро розслідувань, може призвести, я скажу так обережно, до порушення прав людей. Чому? Тому що конфісковувати пропонується все, що є, все, що бачать, і все, що нібито має відношення до того чи іншого злочину. Це неправильно. Це перше.

Друге. Я вважаю, що по законопроекту 2541а можливість застосування спеціальної конфіскації як заходу кримінально-правового характеру за всі без виключення злочини, це взагалі безглуздя. Тому якщо ми кажемо про корупцію або про злочини, що стосуються корупційних діянь, я вважаю, що це правильно, сьогодні треба посилювати діяльність і підтримувати будь- яким чином нашу Агенцію по боротьбі з корупцією, але визначити коло корупційних злочинів. На жаль, тут сьогодні спеціальна конфіскація застосовується до всього.

Знову ж таки, коли до нас прийшли нещодавно міжнародні спеціалісти, фахівці, це я відповідаю заступнику міністра, вона не слухає мене, на жаль.

…Так от, прийшли до нас експерти декілька днів тому з Великобританії, з Німеччини, з Євросоюзу і кажуть, що нам треба поспілкуватись з вами щодо 2541,2540 і 2542а. Немає питань, ми спілкуємось з ними. Ми їм розповідаємо про ці законопроекти. “А у вас такі є в країні? – Нема. А такі є? – Ну, трішки є, от у Великобританії, але не зовсім так. – Ну добре. А нам сказали, що ви писали ці закони і розробляли”. Вони кажуть: “Ні”. “Добре, ви знаєте суть цих законів? – Ні. – А навіщо ми з вами зустрічаємося? – Ну, нам треба концепцію з вами узгодити і ваше бачення послухати”. Ну, ми їм розказали про своє бачення. У мене є документація, стенограма цієї бесіди. Якщо треба, ви її можете почитати. Це три.

І четверте, що стосується законопроекту № 2542а. Так, дійсно, ми його підтримали на комітеті. Більше того, ми його готові розглянути до другого читання і внести правки, але, знову-таки, шановні колеги, юристи не дадуть мені збрехати. Стаття 216 Кримінально-процесуального кодексу змінювалася уже у нас з моменту прийняття (підслідність там) п’ять разів. Тобто ми постійно перекидаємо. Ну, звичайно, нові підрозділи, правоохоронні органи з’являються, ми там добавляємо, віднімаємо. Але, на жаль, цей законопроект вносить серйозні розбіжності з тим законопроектом, який сьогодні дуже чекає Євросоюз, яким ми зобов’язані виконати цю умову, ще зобов’язались виконати при вступі до Європейського союзу в 1995 році, це законопроект щодо створення Державного бюро розслідувань, який чітко виписаний в Кримінально-процесуальному кодексі, а також Конституції України.

Тому сьогодні законопроект 2542, я не знаю, хто його виписував, я не знаю, хто його готував, тому що з нами не радились, з нами не спілкувались, знову-таки, як цей, Кабмін: кинув – займайтесь. А потім дивується, чому там Кожем’якін займає таку позицію. Ну, тому що це неправильно і не по- державницькі.

Так от, 2542а сьогодні повністю розходиться з підслідністю Державного бюро розслідувань. І я вважаю, що прийняття цього законопроекту можливе тільки після прийняття законопроекту про Державне бюро розслідувань. Дякую за увагу.

 

ПОПОВ І.В. (Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, депутатська фракція Радикальної партії Олега Ляшка)

 

Шановні колеги, я думаю, що у нас є повний консенсус щодо необхідності роботи в напрямку лібералізації візового режиму. Проте ми вже бачимо, що в нас немає консенсусу щодо конкретних положень тих законопроектів, частина з яких прийнята в першому читанні.

І саме тому я пропоную опиратися в наших дискусіях на первинні документи. Скажімо, я, готуючись до цієї наради, почитав власне План дій, підписаний Україною. І, можливо, доцільно було б роздати первинні документи, всі протоколи, які є власне підписаними документами, щоб ми розуміли, які поправки доцільно подавати, які не доцільно. Я думаю, що в роботі наших комітетів ми також повинні мати на столі, навіть не лише в голови комітету, а в кожного члена комітету власне підписані документи. Тому що добре, що в пилу гарячих дискусій нас все-таки переконали, що 25 відсотків комісійних для Офісу з повернення активів, це не є вимогою Європейського Союзу і не обов’язково це приймати. Але взагалі Офіс повернення активів не згадується в Плані дій.

Те ж саме стосується спеціальної конфіскації. Тобто, на жаль, під благими намірами того, щоб виконати План дій, інколи ми отримуємо законопроекти, які не повністю цьому відповідають. І от зараз в комітетах ми будемо власне зважувати депутатські поправки, і для того щоб у нас був консенсус між політичною волею і політичними інтересами кожної фракції, кожного депутата і зобов’язаннями України, які треба виконувати, щоб ми могли зважувати кожне рішення і при подачі поправок, і при розгляді цих поправок, повторюсь, зважати на первинні документи, підписані Україною, які можна почитати українською мовою цілком доступно.

 

ВЛАСЕНКО С.В. (Голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, депутатська фракція політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”)

 

Дякую, Володимире Борисовичу.

В мене просте питання. Ви зібрали тут голів комітетів, керівників, заступників керівників фракцій. А де ті люди, які більше всього волають, що вони зацікавлені в безвізовому режимі? Я маю на увазі, міністри наші де? Міністри де? Хоча б один. Мені покажіть міністра.

… Я ж не задаю питання конкретно по міністру закордонних справ. Я кажу: де хоча б один? Мені покажіть. Хоча б одного мені покажіть. Хоча б одного покажіть міністра, який тут знаходиться. Жодного немає. С єдиний керівник Національного антикорупційного бюро, який ще роботи не розпочав. Ну, він почне роботу, теж перестане ходити сюди. Тому це перше питання. І від цього ростуть ноги.

Я тотально погоджуюсь з колегою Геращенко про те, що неможливо вкидати в парламент законопроекти сьогодні на сьогодні. Але це похідна річ від того, що в Кабміні, отам, парламент цей ніхто не поважає. Сюди вони можуть прислати директора департаменту. На нараду, на якій головує Голова Верховної Ради і присутній посол Євросоюзу, приходять заступники міністра. Це ненормально, це приниження українського парламенту. Приниження таке саме, як непрофесійні виступи цих самих заступників міністрів з трибуни Верховної Ради.

Пане Голово Верховної Ради, я не буду говорити про всі законопроекти. Але законопроект 1541а, який говорить про спецконфіскацію… Пробачте, 2541а, так. Виявляється, що у нас відповідальність буде не лише за злочини, а за суспільно-небезпечні діяння, що містять ознаки злочину. Це перший курс юридичний школи. Мені здається, що його і готують люди, які ще не поступили на перший курс юридичної школи. І мені здається, що в Міністерстві юстиції вже треба звільнити нові обличчя, які працювали раніше всі в одній юридичній фірмі, в одній. І вносити законопроекти ці, не прикриваючись міфічними європейськими експертами, яких ніхто не бачив і про яких ніхто нічого не знає.

Я, до речі, не полінувався (я погоджуюся з колегами, в тому числі з Ігорем Поповим, який каже, що треба читати першоджерела) і почитав першоджерела. Я почитав Директиву Свропейського Союзу 214/42 від З квітня 2014 року, яка розглядає питання конфіскації і заморожування активів. Так от, це і законопроекти, які є, – це документи із різних світів, просто із різних світів. Це не документи, які говорять однією мовою, це не документи, які навіть співпадають між собою. Це документи із різних світів. Якщо вони мені покажуть європейського експерта, який підпишеться під цими законопроектами, я йому запропоную в українських реаліях по тих законах пожити трошки. Хвилин п’ять він проживе, я так думаю. А ще не маючи імунітету, як наші громадяни, то хвилини дві. А оскільки це стосується не лише корупціонерів, як тут нам розказують, а всіх громадян України, принаймні той законопроект, на який я послався, то у нас тут – я тут не погоджуюся з колегою Поповим – консенсус є: ці законопроекти в такому вигляді приймати не можна. Не можна.

Саме тому треба, напевно, нараду в такому колі завершити, бо це не має сенсу. Ми між собою всі однодумці. У нас всі комітети налаштовані на практичну роботу, для того щоб ми змогли прийняти в належний строк закони, які відповідають європейським вимогам і будуть достатніми для того, щоб Україна виконала всі технічні завдання по лібералізації візового режиму. Ми тут всі – однодумці. Треба, щоб представники Кабміну прийшли на комітети, роз’яснили, щоб всі депутати подали поправки. Я свої поправки подав до цих законів. Але зараз поки що це – обмін думками, це, знаєте, емоції, але практичного виходу з цього не буде жодного. Це – розмова у нас між собою про самих себе і про наші проблеми, які ми всі і так знаємо. А Кабмін нам говорить гаслами: проголосуйте, бо інакше це перешкодить безвізовому режиму.

Я для шановних заступників міністрів, міністрів немає, але от заступникам скажу те, що я сказав двічі, виступаючи у Верховній Раді: люди, винуваті у зриві безвізового режиму, не ті, хто не готовий голосувати за недолугі закони, а хто ці недолугі закони пропихує через Верховну Раду. От і все!

 

СИРОЇД О.І. (Заступник Голови Верховної Ради України, позафракційна)

 

Шановний пане Голово, шановний пане Посол, шановні колеги! Я, напевно, також буду суголосна з думкою більшості колег про те, що так,

українці вже доросли до безвізового режиму. Тому я думаю, що всі розуміють, що добросовісність українців у користуванні привілеями пересування Європейським Союзом, вона є сьогодні очевидною.

Але, на жаль, так виглядає, що ті урядові законопроекти, які ми сьогодні бачимо, свідчать про те, що не всі доросли на рівні уряду. І в мене є кілька таких дуже практичних зауважень, застережень, вони були вже більшою мірою озвучені. Перше, звичайно, це те, що стосується спецконфіскації. Ну, я думаю, що треба називати речі своїми іменами: спецконфіскація у такому вигляді, вона не буде зовсім працювати на ту мету, на яку вона декларується. І постраждають від неї люди, абсолютно далекі від первинної мети цього законопроекту. Я думаю, що ми будемо мати гарний потік справ до Європейського суду з прав людини у зв’язку із порушенням Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини, основоположних свобод порушенням права власності. Це те, що ми отримаємо очевидно.

Друге – це законопроект, який стосується Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Функції, тобто повноваження і функції, які сьогодні пропонується надати агентству, це є джерело корупції само по собі. Це є несумісні повноваження і функції. Не може один і той самий орган одночасно здійснювати функцію політики, формування політики і регуляторну функцію, це є одна природа. Друга – це правоохоронна функція, це функція розшуку і накладання стягнень, це є зовсім інша функція. І третя

це функція фактично управління активами. Ми створюємо бізнес, який, буде наділений правоохоронними функціями і функціями регулювання самого себе. Хто потім поборе корупцію в цьому монстрі, мені навіть важко уявити. Тому в такому вигляді, в нинішньому вигляді цей законопроект приймати не можна.

І повністю підтримую ще позицію голови Комітету з питань європейської інтеграції про те, що ми, нарешті, повинні забезпечити в парламенті повноцінну функцію аналізу законопроектів на відповідність європейським директивам і “акі комюніте” . І не просто дати цю функцію комітету, а не приймати рішень в парламенті без позиції комітету стосовно таких законопроектів. Це найважливіше, тому що аналіз-то ми зможемо зробити, але чи ми будемо готові чекати і слухати результати цього аналізу? Це є для мене найбільш критично.

І беззастережно підтримую колегу Сергія Власенка про те, що міністри є партнерами по діалогу народних депутатів. І якщо не буде цього діалогу на рівні міністри – депутати, то, на жаль, ми будемо у режимі протистояння і декларацій перебувати ще дуже довго. Дякую.

 

ДЕРКАЧ А.Л. (Член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, заступник голови депутатської групи “Воля народу”)

 

Уважаемые коллеги, депутатская группа “Воля народа” не голосовала за данные законопроекты. Я благодарен нашим коллегам – Кожемякину, Власенко и Сыроед, которые сказали в достаточно вежливой форме на тему тех коррупционных рисков, которые создают эти законопроекты. Ну, мы не считаем в данном случае работу Верховного Совета приоритетной в этом направлении в ближайшие месяцы по одной простой причине: на сегодняшний день основная задача, которая стоит в сложную для страны минуту, это дать людям возможность выживать.

Мы на бюджетном комитете рассматривали ситуацию, связанную с образовательной и медицинской субвенцией. Она не закрывается только по одной, допустим, Сумской области на 160 миллионов. Мы не видим никаких предложений от уряда на эту тему. При этом считаем, заслушивание Яресько по вопросам, связанным с образовательной и медицинской субвенцией, это не менее важный вопрос для безвизового режима, чем те документы, о которых нам рассказывает заместитель министра иностранных дел.

Второй вопрос – это, опять же, постановочный, тот вопрос, который поставила Юлия Владимировна по изменению тарифов на газ.

Третий вопрос – это вопрос, связанный с манипуляцией по системе здравоохранения. Владимир Борисович, я вчера вернулся из округа. Такого никогда не было за 17 лет работы депутатом, когда люди подходили и задавали вопрос, не связанный с деньгами на химиотерапию, а они задавали простой вопрос: «Скажите, пожалуйста, люди III-IV стадии рака умирают, первый раз в истории Украины нет снотворных и наркотиков». А вы манипулируете с вопросом министерства, ставите или не ставите на голосование заявление Квиташвили. Я следующий раз просто напишу там телефоны и отдам своим избирателям. Это тоже вопросы безвизового режима.

Андрей Анатольевич, у вас хорошее базовое образование, вы читали Фромма “Бегство от свободы”, вы прекрасно понимаете, что самая страшная диктатура – это диктатура от имени либеральных ценностей. И поскольку любая идея является абсурдом, она в итоге идет в концлагерь.

Так вот, создание кооперативов дополнительных, правоохранительных кооперативов в виде агентств, которые будут заниматься конфискацией, создание коррупционных рисков при вопросе конфискации майна, корупційних діянь та інших… Я понимаю, что ваша фракция, Юлия Владимировна, сама на себе испытала вопрос одного слова “інших”, да? Два года лишения свободы. Там улыбки заместителя министра иностранных дел. Вы зайдите в Качановскую колонию, посмотрите там два слова “інших” в решении судебных вопросов. Поэтому лучше не посадить 20 человек виновных, чем посадить одного невиновного.

Мы не будем голосовать за эти законопроекты.

Хотим обратить внимание, если уж у Верховного Совета так больно стоит вопрос, вы внесли Трудовой кодекс, где написано отсутствие дискриминации по половой ориентации (безусловно, любая дискриминация – это плохо), вы внесите, пожалуйста, законопроект об изменении в Закон о люстрации, от которого пострадали тысячи людей. Еще раз говорю: неконституционно пострадали тысячи людей, которые лишены работы. Это тоже вопрос Европейского Союза. И у меня обращение к господину Томбинскому. Вы прекрасно понимаете, что это тоже вопрос дискриминации, это внесудебная дискриминация, это политическая дискриминация.

И я считаю, что на сегодняшний день настал вопрос, когда мы должны внести законопроект о создании следственной комиссии по политическим репрессиям в Украине и по несудебным дискриминациям, а туда войдет вопрос о Радикальной партии, вопросы, связанные со “Свободой”, вопросы связанные с люстрацией, с действиями департамента по люстрации Министерства юстиции, который действует в режиме непонятном, он неправовой, доверенности, которые выписываются этому департаменту на представление интересов во всех судах Украине и за рубежом. Вот эти вопросы мы готовы обсуждать. Поэтому пока они не придут в соответствие, эти законопроекты, мы не будем этим заниматься. А законопроекты, которые будут помогать на сегодняшний день в решении вопросов безвизового режима, мы буде голосовать. Спасибо.

 

ТОМБІНСЬКИЙ ЯН (Голова представництва Європейського Союзу в Україні)

 

Дуже дякую, пане Голово, дуже дякую за це засідання, за можливість бути тут і почути ваші думки. Вперше мені потрібно також і вибачитися за те, що я запізнився. Нас Кабмін запросив на засідання з питання кредиту EBRD для українського уряду з питань реформування “Нафтогазу” і закупок газу, і ми щойно закінчили це засідання Кабміну.

Ця програма безвізового режиму була узгоджена Україною і Європейським Союзом в 2010 року. Ми сьогодні наприкінці 2015 року. Всі ці положення були відомі вже п’ять років. І те, що зараз стільки різних правових рішень і регулятивних актів, це також і відповідь на те, що не було зроблено за останні роки. Це політичне питання українських діячів, українського парламенту, українського уряду і тих всіх, хто залучені до цього процесу.

Як відповісти українцям на це запитання: що було зроблено і що не було зроблено – те, що було погоджено між Україною і Європейським Союзом? Це ми якимось способом залучимо, але до того нам потрібно оцінити, які правові акти були прийняті і наскільки вони відповідно були розроблені до того, яка мета тих заходів, мета тих актів. Я чую різні думки про це. Ми зацікавлені в тому, щоб це було якісно, щоб ці всі правові акти були розроблені також згідно з процедурами, щоб не було таких ситуацій, в яких якісь є помилки в процедурах.

Після того буду вести до того, що можна кристалізувати результат цього процесу, щоб ті комітети, яким потрібно це обговорити, мали час і можливість, щоб висловити свою думку, щоб такі ж були і консультації з представниками громадянського суспільства. Бо це сьогодні частина регулятивного процесу, щоб це йшло відповідно до принципів транспарентності і включення усіх, хто має стосунок до того процесу.

Ми сьогодні в такому моменті, в якому знову ми дійшли до якихось термінів. Є “стена” наприкінці 2015 року, бо були вже озвучені ці терміни, що до кінця 2015 року це потрібно буде зробити, що Європейська Комісія погодилась з таким планом дій, що наприкінці листопада буде звіт Європейської Комісії, наскільки Україна виконала ці зобов’язання, які вона сама на себе взяла з питань безвізового режиму з позовом таким, щоб в грудні місяці міністри Європейського Союзу могли прийняти рішення про безвізовий режим.

І тут стоїть запитання: що потрібно зробити, аби таким шляхом пройти? Це потрібно або не потрібно? Це обов’язково чи не обов’язково? Щоб це зробити з відповідальністю, який буде результат від того. Як буде негативний звіт Європейської Комісії, що положення того плану не були виконані, так не буде рекомендацій, щоб перейти до безвізового режиму. Потрібно ясно це розуміти.

Це потрібно передовсім українцям, я так розумію. Так, це відповідальність українських діячів. Що я можу сказати? Ми надаємо всю експертну допомогу, можемо надавати всі елементи, яким способом ті чи другі запитання були вирішені в країнах Європейського Союзу, що відповідає нормам і що записано в правових актах, в директивах Європейського Союзу. І це відповідальність, яка стоїть перед українським урядом, тими, хто пропонує ці документи, щоб якісно вони були зроблені, щоб не потрібно було після того говорити про можливу нежиттєздатність тих актів, про які пан Сергій Власенко говорив, пані Оксана Сироїд по спецконфіскації, щоб це все було в рамках правової системи.

Але це потрібно також і для України, щоб ця система правова була таким способом поставлена, що вона надає впевненість всім українським громадянам. Це розробка законів, розробка Кодексу законів України про працю з питань антидискримінації. Вони стоять на порядку дня три роки мінімум, я сам про це говорив на засіданні в Верховній Раді ще в 2013 році, саме про ці питання. І це не означає, що ті рішення, які потрібно прийняти Україні, вони є якимись винятками з історії. Це все записано і це все працює в системах інших країн. Потрібно вивчити ці закони, ці лекції, ці розроблені вже праці інших країн і прийняти політичне рішення. А ці політичні рішення саме за урядом України і Верховною Радою. Дуже дякую.

 

ГРОЙСМАН В.Б. (Голова Верховної Ради України)

 

…Ну, в принципі, я думаю, що ми обмінялися думками в загальному плані і позиція зрозуміла. Тоді, якщо дозволите, якщо немає бажаючих, я підведу підсумок того, що почув.

Перше. Я вважаю, що надзвичайно важливо було сьогодні зібратись за два тижні до того, як ми перейдемо до роботи у пленарному режими. Мені шкода, що не всі комітети добросовісно виконують свої функції. А іноді, що ми бачимо достатньо часто, коли члени комітетів просто не приходять на засідання комітетів, для того щоб створити якісну систему законодавства в нашій країні. Можемо говорити про багато проблем, але якщо ми не будемо їх системно вирішувати, вони нікуди не зникнуть у різних сферах. І зараз ми розглядаємо питання безвізового режиму як надзвичайно важливе питання для українського суспільства, яке не виключає інших питань, які у нас сьогодні є. Тому я хочу підтримати позицію колег, які висловились щодо повної відповідності прийнятих рішень українського парламенту Плану дій по безвізовому режиму. Це перша позиція. І друге – відповідності цих законів європейському законодавству.

Я категорично проти того, щоб українське законодавство на те, щоб виконувати безвізовий режим, було покликано на репресії, на якісь інші речі або зловживання, або на розвиток корупції, а навпаки. Тому дуже важливо, щоб ми цих два тижні дуже системно в цьому плані попрацювали. Яким чином? І не даремно всі ці законопроекти розповсюджені через поділення за комітетами. Це означає, що в семи комітетах маємо розглянути достатньо професійно з включенням експертів Європейського Союзу, яких нам, в принципі, надають, і тут немає жодних проблем, представників інших експертних структур. І спільно ми маємо зробити з Кабінетом Міністрів ті закони, які би відповідали тим критеріям, про які ми сказали.

Сьогодні це внутрішнє наше питання. Воно не стоїть сьогодні в площині підтримки чи не підтримки українського суспільства. Це питання, яке зараз лежить навіть в повній відповідальності кожної політичної сили, кожного народного депутата, який знаходиться у залі Верховної Ради України. Маємо зробити ці закони такими, щоб вони відповідали двом критеріям: те, що я сказав, – план дій і відповідність європейському законодавству. Що, ми не можемо цього зробити? Що, в нас не вистачить інтелекту для цього? Вистачить.

Те, що у нас є сьогодні багато претензій до законів, які потрапляють до Верховної Ради від Кабінету Міністрів сумнівної якості, це теж є правда, і над цим ми маємо дуже чітко працювати. Але закликаю всіх знайти в собі сили, і професійні, і політичні, щоб ми в перший тиждень змогли розглянути і ухвалити це рішення. Зараз позиція на стороні відповідних комітетів. Я нагадаю, що ми ухвалили це рішення за основу. І на друге читання нам треба вийти з вами максимально не конфліктно. І я думаю, що позиція відповідності європейському законодавству всіх може в цьому питанні задовольнити.

Що стосується участі міністрів. От Павло Петренко підійшов, і тут не треба говорити, що він уникає зустрічі з депутатами. Ну, принаймні я не знаю такого. Коли є питання, він приходить і бере участь. Але я поставив це питання і ви бачите, що, окрім того, коли є засідання уряду, жодне питання не буде розглядатися в стінах українського парламенту за відсутності міністра. Єдине, що може бути, це абсолютно об’єктивна причина. Ну наприклад, Павло Клімкін знаходиться в Нью-Йорку, і зрозуміло, що Олена Зеркаль як фахівець достатньо високого рівня може бути присутня і доповідати це питання. Але нехтувати сьогодні, в тому числі і представленням законопроектів у комітетах, неприпустимо. І ми будемо збирати таку статистику, ми на поріг не будемо пускати таких міністрів. Ми самі будемо творити законодавство, користуючись можливістю законодавчої ініціативи кожного депутата, і в комітетах напрацьовувати рішення, які необхідні. По-іншому просто ніхто не буде це питання розуміти.

Що стосується наших рішень. Колеги, Молдова сьогодні має можливість їздити без віз до Європейського Союзу. Це наші сусіди, мають не менші проблеми. Якщо вони здатні, то ми – теж. І не треба давати нікому приводу звинувачувати сьогодні Верховну Раду України в неефективній роботі.

Але хочу ще раз підкреслити, що питання кворуму на комітетах – це питання відповідальності лідерів політичних партій і фракцій – знайти механізми мотивації, щоб люди приходили і добросовісно виконували свої повноваження. Ну дивіться, в залі ж є 250, 270, 280 людей, а сотня людей просто не приходить. Вони вважають, що для них депутатство – це привілеї. Я зроблю аналітику, ми зможемо це зробити. Я кожному на округ адресно направлю листа по відвідуванню, кожному, проінформую про роботу кожного депутата Верховної Ради України.

І те, що стосується експертної оцінки відповідності наших напрацювань європейському законодавству. Якраз 2-го і 4-го листопада буде чергова місія Європарламенту, яку очолює пан Пет Кокс, і якраз тема – це саме питання щодо створення механізму моніторингу відповідності українського законодавства європейському. І ми створимо такі механізми наявними силами українського парламенту. Ми самі будемо здатні проводити такі моніторинги, інформувати депутатів, в тому числі, можливо, розширення можливостей Науково-експертного управління, висновки якого ми вже не дуже читаємо. Але те, що я просив у комітетів, і розглянути тих 2 тисячі законів, визначити пріоритети, це означає єдине: щоб ми не забивали роботу Науково-експертного управління непотребом, який ніколи не буде розглянутий, наприклад. Тому що наші потужності, ну, зовсім інші, ніж той вал законопроектів, який іноді потрапляє в стіни Верховної Ради.

Шановні колеги, я хотів би ще раз всіх закликати до системної роботи. Я прошу керівників комітетів: колеги, не подобається 2541, 2542, 2542а, давайте зробимо такий закон, який могли би ми прийняти, знали, що він ефективно працює, і виконали План дій щодо безвізового режиму. Я візьму це першоджерело, як ви сказали, і направлю ці матеріали депутатам Верховної Ради для того, щоб вони ознайомилися. А якщо немає поправок, тоді, я думаю, що в рамках комітетів ми зможемо підготувати це до голосування.

Я просив би вас проінформувати про план розгляду цих питань і підготовки їх до першого пленарного тижня в листопаді місяці. Буду вдячний вам і ще раз підкреслюю, що це наша з вами спільна і особиста політична відповідальність.

Дякую за вашу увагу і дякую за роботу!

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone