Як переселенцям отримати пільгове житло і землю – аналіз правозахисників

До громадської приймальні Харківської правозахисної групи звернулася переселенка з  тимчасово окупованого Луганська Карина з питанням про пільгове придбання житла для внутрішньо переміщених осіб.

права переселенців, житла

З Луганська Карина виїхала ще в червні 2014 року і її єдина нерухомість залишилася на непідконтрольній території.

“Я не знаю, чи гарантує мені держава ту чи іншу компенсацію за все те, від чого довелося відмовитися на користь тієї самої держави. Особливо цікавим є питання пільгового придбання житла для таких, як я” – каже  Карина.

У Харківській правозахисній групі спробували розібратися, які види допомоги та пільги для вимушених переселенців закріплені законодавчо і як їх отримати на практиці.

Коментар щодо виділення житла взамін того, що залишилося на окупованій території дає юрист Харківської правозахисної групи Ігор Сосонський.

Що “гарантує” держава. Згідно з комплексною державною програмою з підтримки переселенців (затверджена постановою Кабміну від 16 грудня 2015 № 1094), одним із завдань на 2016-2017 рік є забезпечення права внутрішньо переміщених осіб на житло.

Зокрема, планується створення реєстру об’єктів нерухомості (незавершеного будівництва, кинутих житлових будинків, котеджних містечок і так далі, модульних будівель для тимчасового проживання), напрацювання моделей надання їх в оренду на пільгових умовах, а також створення соціального житлового фонду в містах (гуртожитках) для надання в оренду переселеним громадянам на пільгових умовах.

Держава зобов’язана надавати переселенцям безкоштовне житло у тимчасове користування (оплачуються тільки комунальні послуги). Однак вирішувати цю проблему на практиці можуть тільки місцеві влади, які повинні формувати спеціальний фонд житла (санаторії, будинки відпочинку, готелі, гуртожитки і так далі), де можуть жити переселенці. Але виходячи з реальної практики, ця норма закону практично не виконується. Місцеві органи влади посилаються на відсутність вільного житла і радять звертатися в громадські і благодійні організації. А якщо і виконується, то переселенцям в результаті нараховують абсолютно нереальні суми для оплати комунальних платежів. Не рідкість, коли переселенцям доводиться оплачувати і борги комунального закладу (санаторію наприклад), які були “нажиті” задовго до заселення туди ВПО. Такий випадок був зафіксований нашими юристами в місті Вовчанськ Харківської області.

Часто трапляються випадки, коли переселенця, який додзвонився до “гарячої лінії” Міністерства соцполітики з проханням допомогти з поселенням, перенаправляють на волонтерів або громадських організацій з простою відповіддю: “Там Вам точно допоможуть!”

Сайт Мінсоцполітики дає посилання щодо “Інформації про наявність вільних місць для розміщення”, де є інтерактивна карта України з інформацією про те, скільки є вільних місць в кожній з областей для безкоштовного або пільгового поселення. Виникає тільки питання, як цим скористатися і куди звернутися.

Відповідь очевидна: переселенцям, які хочуть скористатися даним державою правом на безкоштовне житло у тієї самої держави немає сенсу шукати. Іноді, за словами ВПО, які до нас звертаються, їм пропонують місця в модульних містечках, але з попередженням, що спати доведеться тільки на другому ярусі (двоярусні ліжка) і в восьмимісних номерах.

Друга частина державних гарантій стосується права на земельну ділянку для тих, хто виїхав з окупованої території. У більшості випадків – назавжди виїхав.

“Місцеві державні адміністрації в межах своїх повноважень забезпечують придбання відповідно до законодавства внутрішньо переміщеними особами за місцем їх фактичного знаходження прав на земельну ділянку із земель державної власності”, – йдеться в законі “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”.

Водночас, згідно зі ст.121 Земельного Кодексу України, кожний громадянин України (в тому числі і внутрішньо переміщені особи) має право на отримання безкоштовної земельної ділянки: Для ведення особистого селянського господарства – до 2 га землі; для ведення садівництва – до 0,12 га землі; для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд:

1) в селах – до 0,25 га землі,

2) в селищах – до 0,15 га землі,

3) в містах – до 0,10 га землі;

– Для індивідуального дачного будівництва – до 0,10 га землі,

– Для будівництва гаража – до 0,01 га землі,

– Для ведення фермерського господарства (в розмірі земельної частки (паю) визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство).

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян проводиться один раз по кожному виду використання, тобто кожен має право на отримання та приватизацію шести земельних ділянок різного цільового призначення. Законом не обумовлена необхідність отримання земельної ділянки саме за місцем проживання, тому отримати ділянку землі можна в будь-якій області України.

Для тих, хто все ж таки зважився йти по шляху відстоювання своїх прав, послідовність така. Для початку необхідно вибрати бажану ділянку землі, щоб переглянути її на наявність або відсутність власника. Для цього достатньо написати запит в департамент архітектури, містобудування та кадастру і додати до нього роздруківку карти цієї місцевості. Після цього ви отримаєте відповідь щодо того, чи вільна ця територія.

Далі можна подавати заяву в орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування про вибір місця розташування земельної ділянки, її орієнтовний розмір і цільове призначення.

Процедура ця досить трудомістка, отже, правозахисник рекомендує звернутися за юридичною допомогою до фахівця. Для переселенців ряд громадських організацій (в тому числі і Харківська правозахисна група) дають безкоштовні юридичні консультації.

З цього випливає: Україна законодавчо закріпила за переселенцями ряд пільг і навіть привілеїв, але, на практиці більшість із них не виконуються.

 

Джерело: Центр інформації про права людини

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone