Зміни до закону про заочне засудження обмежують права всіх українців – експерт

Підписаний 11 квітня президентом Закон “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження” обмежує права всіх українців.

Про це у коментарі Центру інформації про права людини повідомив експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук.

“Під прикриттям необхідності засудження Януковича і Ко, президент підписав закон про удосконалення процедури заочного засудження. Однак цей закон стосуватиметься не тільки екс-президента-втікача, але й кожного із нас. Порошенко знову не дослухався вимог громадськості про необхідність ветування цього закону”, – пише Банчук.

За його словами, закон обмежує конституційні права громадян, суперечить стандартам, закріпленим у Європейській конвенції з прав людини, і засадам провадження, гарантованим Кримінальним процесуальним кодексом.

Зокрема, експерт вказує на порушення права на захист і розумні строки провадження через виключення часу на ознайомлення з матеріалами провадження із загального строку досудового розслідування (стаття 219 КПК).

Згідно з ухваленими змінами, органи розслідування не обмежуються в строках і порядку надання захисту матеріалів провадження, що створює для них можливості для суттєвих зловживань – штучного розтягування часу для надання зазначених матеріалів на місяці чи роки. Увесь цей невизначений час особа перебуватиме в статусі підозрюваного, до неї можуть застосовуватися заходи забезпечення провадження (арешт майна, відсторонення від посади, обмеження спеціального права), а також запобіжні заходи, не пов’язані з триманням під вартою (домашній арешт, носіння електронного браслету, заборона виїзду за межі місця проживання, вилучення закордонного паспорту тощо).

Банчук наголошує, що ознайомлення з матеріалами стає фактично окремим етапом провадження – між досудовим і судовим провадженнями, під час якого не визначена фактична можливість здійснення стороною обвинувачення будь-яких процесуальних дій, що обмежують права людини.

Крім того, за словами експерта, у новоприйнятих змінах закладені і порушення прав потерпілих. Йдеться про укладення угод про визнання винуватості у справах з особливо тяжкими злочинами, у тому числі тими, де є потерпілі (стаття 469 КПК). Подібна практика відсутня в країнах Європи. Так органи розслідування отримають можливість з метою підвищення показників розкриття злочинів вимагати у підозрюваних зізнання, залякуючи у випадку відмови пожиттєвим ув’язненням. Для швидшого скерування провадження з угодою до суду є великий ризик тиску на потерпілих, щоб отримати від них дозвіл на укладання угоди, та нехтуванням їхніми правами на відшкодування збитків. А можливість укладення угод у всіх без винятку провадженнях про особливо тяжкі злочини дозволить підозрюваним у вчиненні терористичних актів отримати можливість для пом‘якшення своєї відповідальності.

І нарешті, відсутність у перехідних положеннях закону правил застосування його новел до триваючих наразі кримінальних проваджень порушує принцип юридичної визначеності як складової верховенства права.

Експерт наголошує, що у випадку набрання чинності нових змін залишиться невирішеним питання про можливість застосування правил про ознайомлення з матеріалами провадження, розрахунку строку розслідування і укладення угод про визнання винуватості до кримінальних проваджень, які розпочалися до ухвалення закону і триватимуть після набрання ним чинності.

“А найголовніше те, що зазначені положення жодним чином не стосуються заочного кримінального провадження, удосконалення якого було завданням цього закону”, – підсумовує Банчук.

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone