Звернення до Президента України

герб

НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ

Міжфракційне депутатське об’єднання
«На захист порушених конституційних прав громадян
та проти політичних репресій
«ЗАБОРОНЕНО ЗАБОРОНЯТИ»


Президенту України
Порошенко П. О.

ДЕПУТАТСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ

Шановний Петре Олексійовичу!

Під час виконання депутатських повноважень із засобів масової інформації, зокрема прес-конференції, яка відбулась 17 листопада 2015 року за участі заступника начальника Головного слідчого управління – начальника управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Горбатюк С.В., звіт про яку був опублікований у інтернет-виданнях, друкованих засобах масової інформації, а також оприлюднений на інформаційних каналах українського телебачення, стало відомо про те, що в супереч вимогам ст.ст. 62 та 68 Конституції України, ст.ст. 1 та 8 Закону України “Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань” від 19 грудня 2013 року № 712-VII та Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань” від 16 січня 2014 року № 731-VII, ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 15 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, органом досудового слідства Генеральної прокуратури України незаконно проводилось досудове розслідування та були направлені обвинувальні акти до суду для розгляду по суті та притягнення до кримінальної відповідальності окремих громадян за фактами вчинення ними кримінальних правопорушень щодо перешкоджання проведенню зборів та мітингів у ніч з 29 на 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності в місті Києві.

Незаконність проведення досудового розслідування та направлення обвинувальних актів до суду полягає в тому, що відповідно до вимог ст.ст. 1 та 8 Закону України “Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань” відкриті кримінальні провадження за фактами вчинених в період з 21 листопада по 26 грудня 2013 року включно злочинів, передбачених статтями 109, 122, 161, 171, 185, 194, 259, 279, 289, 293, 294, 295, 296, 341, 342, 343, 345, 348, 349, 365, 376, 382, 386 Кримінального кодексу України, за умови, що ці злочини пов’язані з масовими акціями протесту, які розпочалися 21 листопада 2013 року, органом досудового розслідування Генеральної прокуратури України на підставі п.4 ч. 1 ст. 284 КПК України мали бути закриті у встановленому Законом порядку протягом одного місяця з дня опублікування Закону, тобто на підставі набрання чинності Закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинені особою.

У квітні 2016 року із повістки про виклик мене до слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Бородія Я.В. мені стало відомо, що в Головному слідчому управлінні Генеральної прокуратури України продовжується проводитися незаконне досудове розслідування в кримінальному провадженні № 120131101100017809 від 30.11.2013 року, відкритому за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.ч.2, 3 ст. 365, ч.2 ст. 28, ст.. 340, ч. 2 ст. 342, ч.ч.1,4ст. 296 КК України, за перешкоджання проведенню зборів та мітингів у ніч з 29 на 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності в місті Києві, яке із вищевикладених підстав мало бути закрите ще два роки тому.

Таким чином в діях слідчих Головного слідчого управління та процесуальних прокурорів Генеральної прокуратури України, які свідомо розуміючи про незаконність своїх дій, зловживаючи своїм посадовим становищем, незаконно проводили досудове розслідування та здійснювали процесуальне керівництво, виносили та підписували незаконні повідомлення про підозру та обвинувальні акти і незаконно притягували до кримінальної відповідальності осіб за фактами вчинених в період з 21 листопада по 26 грудня 2013 року включно ними злочинів, передбачених статтями 109, 122, 161, 171, 185, 194, 259, 279, 289, 293, 294, 295, 296, 341, 342, 343, 345, 348, 349, 365, 376, 382, 386 Кримінального кодексу України, вбачаються ознаки злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364 та ч. 2 ст. 372 КК України.

Незаконність дій слідчих Головного слідчого управління та процесуальних прокурорів Генеральної прокуратури України полягає в наступному:

відповідно до положень ст. 1 та 3 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. Засади діяльності прокуратури ґрунтуються на засадах верховенства права та визнання людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю, законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності.

Згідно з положеннями ст. 8 та 9 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Незважаючи на те, що Закон України “Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань” від 19 грудня 2013 року № 712-VII та Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань” від 16 січня 2014 року № 731-VII втратили чинність, відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21 лютого 2014 року – Закони України від 19 грудня 2013 року № 712-VII та від 16 січня 2014 року № 731-VII в період часу з наступного дня після їх опублікування, тобто з 22 січня 2014 року, і до опублікування Закону України від 21 лютого 2014 року були чинними.

Згідно припису ст.1 Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 19.12.2013 року, із змінами, внесеними згідно з Законом України № 731-VII від 16.01.2014 року, підлягають звільненню від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, особи, які є підозрюваними або обвинуваченими (підсудними) у вчиненні в період з 21 листопада по 26 грудня 2013 року включно злочинів, передбачених статтями 109, 122, 161, 171, 185, 194, 259, 279, 289, 293, 294, 295, 296, 341, 342, 343, 345, 348, 349, 365, 376, 382, 386 Кримінального кодексу України, за умови, що ці злочини пов’язані з масовими акціями протесту, які розпочалися 21 листопада 2013 року, а кримінальні провадження щодо них підлягають закриттю.

Таким чином, цим Законом скасована кримінальна відповідальність визначених статтею 1 цього Закону певного переліку злочинів, вчинених в певний період, тобто з 21 листопада по 26 листопада 2013 року, стосовно визначених законом суб’єктів вчинення злочину, тобто осіб, які вчинили злочини пов’язані з масовими акціями протесту, які розпочалися 21 листопада 2013 року.

Відповідно до вимог статті 58 Коституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи і ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп /2000 від 19.04.2000 року щодо офіційного тлумачення положень ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію кримінального закону) розтлумачено, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Закріплений в Конституції України принцип неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів узгоджується з міжнародно-правовими актами.

Зокрема, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (стаття 15), яким визначено, що ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні будь-якого кримінального злочину внаслідок якоїсь дії чи упущення, що, згідно з діючим на момент його вчинення внутрідержавним законодавством або міжнародним правом, не були кримінальним злочином. Так само не може призначатися більш тяжке покарання, ніж те, яке підлягало застосуванню на момент вчинення кримінального злочину. Якщо після вчинення злочину законом встановлюється більш легке покарання, дія цього закону поширюється на даного злочинця.

Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (стаття 7 «ніякого покарання без закону»), відповідно до якої нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом. Також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

Суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за умови, якщо вони скасовують або пом’якшують відповідальність особи.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має, найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (стаття 8 Конституції України).

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, а відповідно до вимог ч.4 ст. 5 КК України, згідно з якою якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

За таких обставин, у відповідності до вимог ст. 58 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України № 6-рп /2000 від 19.04.2000 року, ст. 5 КК України громадяни, дії яких підпадають під дію ст. 1 Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 19.12.2013 року, із змінами, внесеними згідно з Законом України № 731-VII від 16.01.2014 року, підлягають звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальні провадження стосовно них підлягають закриттю на підставі ст. 1 цього Закону та ст.. 284 ч. 1 п. 4 КПК України.

За інформацією, яка потребує перевірки, порушення слідчими Головного слідчого управління та процесуальними прокурорам Генеральної прокуратури України Конституції України, за незаконними вказівками колишніх Генеральних прокурорів України Махніцького О.І, Яреми В.Г. та інших керівників Генеральної прокуратури України, Закону України «Про прокуратуру», кримінального процесуального кодексу України, Закону України “Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань” від 19 грудня 2013 року № 712-VII та Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань” від 16 січня 2014 року № 731-VII, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права,Конвенції про захист прав і основних свобод людини, призвело до незаконного притягнення до кримінальної відповідальності окремих громадян, чим було завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, а також підрив авторитету держави.

Таким чином, усі ці дії мають ознаки політичних переслідувань та репресій на замовлення окремої групи політично вмотивованих осіб, які знаходяться при владі та перетворюють правоохоронні органи на бойові підрозділи, які фактично стають підпорядкованими політичним партіям.

Зважаючи на вищезазначене та керуючись ст.16 Закону України «Про статус народного депутата України», прошу Вас, як гаранта дотримання Конституції України, вжити відповідних заходів щодо повернення роботи Генеральної прокуратури України у правове поле відповідно до чинного законодавства України.

Про результати розгляду звернення та прийняте рішення прошу повідомити в порядку й терміни, визначені ч.2 ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України».

 

Народні депутати України
А. Л. Деркач
Д. О. Шенцев
Н. І. Шуфрич

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone